1. Колумб все своє життя був абсолютно впевнений, що приплив до східного узбережжя Азії, хоча насправді знаходився приблизно в 15 тисячах кілометрів від нього.
У той час вже було відомо, що Земля кругла, але ось про розміри земної кулі уявлення були ще дуже неясні. Вважалося, що наша планета набагато менша, і що якщо поплисти з Європи строго на захід, то можна знайти коротший морський шлях до Китаю та Індії – країни, які своїми шовками та прянощами вже давно манили мандрівників. Саме цей шлях і мріяв знайти Христофор Колумб.
2. Щоб переконати короля і королеву Іспанії та їх вчених радників допомогти йому організувати експедицію через океан, Колумб витратив 7 років.
У 1485 року Колумб потрапляє в Іспанію. Єдиний спосіб для нього здійснити мрію і відправитися в плавання – це отримати підтримку іспанського короля Фердинанда і королеви Ізабелли. Спочатку йому ніхто не вірив. Придворні вчені просто не розуміли, як можна пливучи на захід, потрапити до земель, які знаходяться далеко на сході. Це здавалося чимось абсолютно неможливим. Ось що вони говорили: “Якби навіть і вдалося якось спуститися в іншу півкулю, то як піднятися звідти назад? Навіть при найсприятливішому вітрі кораблю нізащо не піднятися на величезну водяну гору, яку утворює опуклість земної кулі, якщо навіть допустити, що Земля дійсно кругла”.
Тільки у 1491 році Колумб зміг знову потрапити на прийом до Фердинанда і Ізабелли і переконати їх в тому, що він дійсно зможе знайти морський шлях до Індії.
3. Команду кораблів довелося збирати з ув’язнених, які відбували покарання.
Більше ніхто не погоджувався добровільно брати участь в небезпечному плаванні. Ще б! Адже заздалегідь ніяк не можна було передбачити, скільки триватиме ця подорож і які небезпеки можуть трапитися на шляху. Якщо навіть вчені не відразу повірили в задум Колумба, що вже говорити про простих матросів.
4. Колумбу було надано три каравели: “Санта-Марія” (близько 40 метрів завдовжки), “Нінья” і “Пінта” (приблизно по 20 метрів). Навіть для того часу ці кораблі були дуже маленькими.
Відправитися на них через океан, розмістивши команду з 90 чоловік, здавалося неймовірно сміливим рішенням. Наприклад, власні ліжка були тільки у самого Колумба, капітанів кораблів і ще кількох членів команди. Матросам же доводилося спати по черзі на підлозі в тісному трюмі, на сирих бочках і ящиках. І так протягом багатьох тижнів шляху.
5. Чим далі кораблі йшли на захід, тим більша паніка охоплювала матросів.
Їм ще ніколи не доводилося запливати так далеко в океан і настільки віддалятися від рідних берегів. Колумб навіть спеціально вирішив не повідомляти всім про те, яку відстань вже пройдено, і називав набагато менші цифри. З радістю матроси були готові повірити в будь-яку ознаку наближення землі: наприклад, зустрівши китів, альбатросів або плаваючі на поверхні води водорості. Хоча насправді, всі ці “прикмети” не мають ніякого відношення до близькості суші.
6. Одним з перших в світі Христофор Колумб зміг спостерігати, як відбувається відхилення магнітної стрілки.
У той час ще не було відомо, що стрілка компаса вказує не точно на північ, а на магнітний північний полюс. Одного разу Колумб виявив, що магнітна стрілка показує не в бік Полярної зірки, а все більше відхиляється від цього напрямку. Він, звичайно, був дуже переляканий. Невже компас на кораблі неточний або можливо зламався? Про всяк випадок, про це своє спостереження Колумб теж вирішив майже нікому не повідомляти.
7. До того, як 12 жовтня 1492 року на обрії з’явилася земля, пройшло 70 днів плавання. Однак побачені обриси берега були зовсім не материком, а невеликим островом, який пізніше отримав назву Сан-Сальвадор.
Всього Колумб зробив чотири подорожі через Атлантичний океан (і всі чотири рази думав, що наближався до берегів Індії). За цей час він відвідав безліч островів Карибського моря і тільки під час третього плавання побачив берег континенту. Під час четвертої подорожі протягом декількох місяців Колумб вів кораблі уздовж берега, сподіваючись знайти протоку, що веде до довгоочікуваної Індії. Звичайно, ніякої протоки знайти не вдалося. Зовсім знесилені моряки були змушені повернутися до вже знайомих островів ні з чим.
8. Зустрінутих на островах аборигенів Колумб назвав індіанцями – тому що щиро вважав знайдені землі частиною Індії. Дивно, що ця “помилкова” назва корінних жителів Америки збереглася до наших днів.
Причому з українською мовою нам ще пощастило – жителів Індії ми називаємо індійцями, хоча б однією буквою відрізняючи їх від індіанців. А, наприклад, в англійській мові обидва слова пишуться абсолютно однаково: “indians”. Тому коли ідеться про американських індіанців, їх називають відразу з уточненням: “American Indians” або просто “Native Americans” (“корінні американці”).
9. Колумб привіз зі своїх плавань багато ще не відомих європейцям продуктів: наприклад, кукурудзу, помідори та картоплю. А в Америці завдяки Колумбу з’явився виноград, а ще коні і корови.
Це переміщення товарів, рослин і тварин між Старим Світом (Європою) і Новим Світом (Америкою) тривало кілька сотень років і отримало назву “Колумбів обмін”.
10. У найнебезпечніший момент Колумба дивом врятувало… знання астрономії!
Під час останнього плавання команда потрапила в дуже скрутне становище. Кораблі були розбиті, провізія закінчувалася, люди виснажені і хворі. Залишалося тільки чекати допомоги і сподіватися на гостинність індіанців, які були налаштовані до чужоземців не дуже мирно. І тоді Колумбу прийшла в голову одна хитрість. З астрономічних таблиць він знав, що 29 лютого 1504 року відбудеться місячне затемнення. Колумб покликав до себе місцевих вождів і оголосив, що в покарання за їх ворожість бог білих людей вирішив відібрати в жителів острова місяць. І дійсно, передбачення збулося – точно в зазначений термін місяць стала накривати чорна тінь. Тоді індіанці почали благати Колумба повернути їм місяць, а натомість погодилися годувати чужинців найкращою їжею і виконувати всі їхні побажання.