«451° за Фаренгейтом» Провідні мотиви твору

Обкладинка першого видання роману «451° за Фаренгейтом»

Рей Бредбері

«451 градус за Фаренгейтом»

Провідні мотиви твору

 

Події відбуваються в недалекому майбутньому на батьківщині Бредбері — у Сполучених Штатах Америки.

Життя пересічної людини — це тільки робота й відпочинок, на інші види діяльності часу просто немає. При цьому під проведенням дозвілля мають на увазі перегляд телевізора або їзду містами на реактивних машинах. Від такого способу життя люди поступово черствіють, усамітнюються, припиняють любити одне одного, не народжують дітей.

Людям не дозволяють думати, розмірковувати про свою долю («Не дай, боже, якщо вони почнуть робити висновки та узагальнення»). Запроваджують інтелектуальний стандарт; людей, які читають, оголошують божевільними. Культивується тип людини, яка втратила саму себе, свою неповторність.

У романі зображено нове, майбутнє споживацьке суспільство (антиінтелектуальна Америка), де панують тоталітаризм і майже повний контроль над суспільством. Керівництво держави намагається підпорядкувати собі навіть думки людей: книги заборонено, незаконним вважають читання й переховування будь-якої літератури, за дотриманням порядку мають стежити пожежники. Після того як будинки почали зводити вогнетривкими, завданням пожежників стало:

  • на сигнал тривоги виїжджати негайно;
  • швидко розпалювати вогонь;
  • спалювати все вщент;
  • негайно повертатися до пожежної станції;
  • бути напоготові до нових сигналів тривоги.

 

За Бредбері, 451° за Фаренгейтом (233 градуси за Цельсієм) — температура, за якої загоряється папір. Пожежники не гасять вогню: вони його розпалюють. Вони носять скафандри із зображенням фенікса на грудях і саламандри на плечі. Пожежники — опора режиму, запорука того, що люди не читатимуть книжок, адже книжки примушують самостійно думати й аналізувати. Пожежники спалюють книги й будинки, де їх ховають. Владі легше керувати натовпом, якщо пришвидшити темп життя, придумувати нові спортивні ігри, розвивати в людях почуття стадності, автоматизму. Більше швидких машин, кольорових телепрограм, більше шуму, галасу. Будь- яке інакомислення чи самостійна думка роблять особу небезпечною для режиму та потенційною мішенню карної пожежної команди.

Зображаючи основні аспекти маніпулятивного впливу держави на особистість через ЗМІ (засилля екранної продукції розважального характеру, віртуалізація реального життя та зворотний процес сприйняття віртуального як реального, інформаційне перенасичення тощо), автор застерігав читачів, вказуючи на проблеми, які стали очевидною реальністю вже через 20-30 років після написання роману. Образ держави-маніпулятора в романі має характер не стільки фантастичний, скільки реалістичний, підсилений гротескною поетикою.

Донесла карним органам на чоловіка, який утримує вдома книжки, і дружина Ґая — Мілдред. Тепер уже домівку Монтеґів спалюють ущент. Ґай Монтеґ довідався від професора Фабера про існування відлюдників — шанувальників книг — і подався до них. Утопічні принципи збереження знань і скарбів цивілізації для майбутнього розділяв і Бредбері, великий шанувальник бібліотек. його персонажі фактично чекають на героїв, що прийдуть і змінять тоталітарний режим на кращий. Для цього нового суспільства й зберігають знання відлюдники — шанувальники книг.

Головна мета твору — підвести читача до думки про те, що науково-технічний прогрес не тільки несе добро, але, на жаль, нерідко призводить до втрати загальнолюдських цінностей.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: