Рей Бредбері
«451 градус за Фаренгейтом»
Важке прозріння особистості в тоталітарному суспільстві
Це роман про важке прозріння особистості в тоталітарному суспільстві. Віра й надія письменника на порятунок світу пов’язані з людиною, що прозріває та стає на шлях боротьби. Один із пожежників — Ґай Монтеґ — починає замислюватися над тим, що він чинить, і ось уже він ховає за пазуху, як найдорогоціннішу святиню, приречені на вогняну смерть книжки. Спонукою до тривожних роздумів стала незвична подія: на черговому спаленні жінка — власниця будівлі й бібліотеки — відмовилася покинути улюблені книжки й загинула в пожежі.
Монтеґ знав, що йому загрожує, коли його викриють, але остаточний вибір він уже зробив раз і назавжди. Книжки варто рятувати, вони — пам’ять людства, його досвід, у них — правда про злочини, помилки, прозріння, у них — усе те, без чого людство перестає бути людяним.
Монтеґа переслідують пожежники, і він утікає з жахливого міста, у якому щодня спалахують вогнища, де згоряють книжки. Він зустрічає людей, що несуть розум багатьох людських поколінь, адже кожен із них зберігає в пам’яті якусь зі знищених книжок. Пам’ять людська не горить. Монтеґ, який виріс у середовищі пожежників (пожежниками були його дід і батько), дізнається, що є на землі й інші закони та принципи людського співжиття. Кожен повинен лишати по собі щось на світі, необхідне людям: книжку, картину, вибудувану з цегли стіну, сад, виплеканий власноруч…
Саме про таке життя мріє тепер Ґай Монтеґ. І боротиметься за нього.
Рей Бредбері показує, що будь-яка людина може змінитися, було б лише бажання. Ґай Монтеґ, головний герой книги, яскравий приклад того, як зі справного гвинтика системи він перетворюється на повноцінну особистість, і сприяє цьому дивовижний збіг обставин. Такий оптимістичний фінал роману «451° за Фаренгейтом» — одного з кращих творів у доробку письменника.