Аналіз роману «Батьки і діти» Івана Тургенєва — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.
ПАСПОРТ
Автор: Тургенєв Іван Сергійович
Назва: Батьки і діти
Кількість сторінок: 288
Жанр: Роман
Роки написання: 1860-1861 роки
«Батьки і діти» – один з найзнаменитіших романів Тургенєва, в основу якого лягло протистояння двох поколінь, різних за своїми поглядами, життєвим цінностям і філософським ідеям.
Час і місце сюжету
Дія роману відбувається в маєтку Мар’їно навесні і влітку 1859 року, напередодні селянської реформи 1861 року. Це був час великих змін, коли дворянство як клас поступалося місцем поколінню молодих демократів — діячів і реформаторів.
Головні герої
- Євген Базаров – молода людина, лікар-початківець, розумна, холодна, розважлива людина, нігіліст.
- Аркадій Кірсанов – випускник університету, друг Базарова, який опинився під впливом його ідей, але на ділі — романтик, добрий, м’який юнак.
- Микола Петрович Кірсанов – батько Аркадія, вдівець, поміщик, доброзичлива, миролюбна людина.
- Павло Петрович Кірсанов – брат Миколи Петровича, в минулому світська людина і офіцер, самолюбний, гордий аристократ.
- Анна Сергіївна Одинцова – молода багата вдова, красива, розумна, незалежна.
- Фенечка – молода красива селянка, співмешканка Кірсанова-старшого, яка згодом стала його дружиною.
- Катя – молодша сестра Анни Сергіївни, добра, розумна дівчина з твердим характером.
- Батьки Базарова – літні люди, добрі і прості.
Сюжет
Микола Петрович Кірсанов з хвилюванням очікує приїзду сина Аркадія, який закінчив університет в Петербурзі. Будучи вдівцем, він бачить в єдиному сина сенс свого життя і мріє, що він вибере кар’єру військового. Аркадій приїжджає не один, а зі своїм приятелем, Євгеном Базаровим – вельми самовпевненим хлопцем, початківцем доктором.
У будинку Кірсанових Євген знайомиться з братом Миколи Петровича, Павлом Петровичем, і між ними відразу ж виникає взаємна неприязнь. Вже наступного дня вони вступають у словесну перепалку, винуватцем якої є Кірсанов-старший. Базаров не хоче конфліктувати, але і відмовлятися від своїх життєвих переконань також не збирається. Він не сумнівається в тому, що хімія набагато важливіше мистецтва і найбільшу цінність має практичний підхід. Молода людина пишається тим, що не залежить від почуттів і емоцій, і вважає, що всі люди схожі, як дерева в лісі.
Павлу Петровичу претить нігілізм Базарова. Він вважає, що це необґрунтоване і вельми зухвале вчення, яке не має під собою ніякої бази. Бажаючи згладити виниклу напругу, Аркадій розповідає другу історію життя свого дядечка. Колись Павло Петрович був блискучим офіцером з великим майбутнім. Однак зв’язок зі світською красунею абсолютно змінила сутність Павла Петровича, який після завершення роману був розчарований, спустошений. Від колишнього залишилися лише бездоганна вишуканість манер і тяга до всього англійського.
Молоді люди відправляються в губернське місто, де Аркадій знайомить друга з Анною Одинцовою – Молодий, красивою і багатою вдовою.
Між Базаровим і Ганною Сергіївною відразу ж виникає тяжіння, проте молода людина вважає, що незвідане досі почуття порушить його спокій, і відправляється в маєток свого батька. Він боїться, що любов до жінки поневолить його розум і волю. Однак у батька Євген витримує всього пару днів і повертається в Мар’їно.
Базаров починає проявляти інтерес до Фенечке – Молодий привабливою співмешканці Кірсанова-старшого. Про це стає відомо його братові, Павлу Петровичу, і той викликає Євгена на дуель. На щастя, обходиться без жертв, і після цієї історії Микола Петрович вирішує нарешті одружитися з Фенечкою.
Тим часом у Аркадія розвиваються відносини з Катею, молодшою сестрою Анни Одинцової. Базаров повертається в отчий будинок, де приступає до лікарської практики. Під час розтину трупа він заражається черевним тифом. Перед смертю він змінює свої погляди на життя і встигає зізнатися Ганні Сергіївні в любові.
Через півроку в невеликій сільській церкві вінчають відразу дві пари: Аркадія з Катею і Миколи Петровича з Фенечкою. Згодом Аркадій стає зразковим сім’янином і дбайливим господарем, Микола Петрович знаходить себе на громадському терені, а Павло Петрович переїжджає за кордон. За могилою Євгена доглядають його батьки-старенькі старички, які моляться за упокій душі свого єдиного сина.
Висновок і свою думку
У своєму творі автор зачіпає стару, як світ, проблему взаємини поколінь, крізь призму якої показана суть протиріч у суспільстві. Книга несе в собі потужний посил-без активної діяльності, бажання розвиватися неможливі прогрес і світле майбутнє. Також письменник багато уваги приділяє темі любові, без якої життя, по суті, позбавляється свого сенсу.
Головна думка
Незмінний конфлікт старого Світу, усталених традицій і новаторських, свіжих ідей і реформ.
Авторські афоризми
“…Руська людина тільки тим і хороший, що він сам про себе прескверного думки…”
“…Природа не храм, а майстерня, і людина в ній працівник…”
“…Чому допомогти не можна, про те й говорити соромно…”
“…Стара штука смерть, А кожному знову…”
Тлумачення незрозумілих слів
- Пан – людина дворянського стану, пан.
- Протекція – заступництво, впливова підтримка з боку кого-небудь.
- Тарантас – чотириколісний Кінний візок.
- Бакенбарди – смужки волосся, що залишаються при голінні між скронями і ротом.
- Трійка – старовинна упряжка коней.
- Ямщик – візник, кучер на ямських, поштових конях.
Нові слова
- Нігілізм – філософія заперечення, що ставить під сумнів загальноприйняті цінності, ідеали, норми моральності, культури.
- Провінція – позначення населеного пункту, віддаленого від столиці або великого міста.
- Колодязь – вирита в землі глибока яма, що служить для добування води.