Аналіз «Діти підземелля» Короленко

Аналіз розповіді «Діти підземелля» Володимира Короленка — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.

 

ПАСПОРТ

Автор: Короленко Володимир Галактіонович

Назва: Діти підземелля

Кількість сторінок: 72

Жанр: Розповідь

Рік написання: 1885 рік

«Діти підземелля» – сумний твір про життя маленьких бродяжок, яким доводилося тулитися в сирому, холодному підземеллі напівзруйнованої каплиці.

 

Час і місце

Події в оповіданні відбуваються в кінці XIX століття в невеликому провінційному містечку Княже-Вено (Княж-містечко, Княж-городок) на території Західної України.

Головні герої

  • Вася – добрий, чуйний, жалісливий хлопчик, син судді, рано втратив матір.
  • Валек – дев’ятирічний хлопчик, сирота, жебрак, брудний обірвиш, дуже самостійний, добрий, турботливий.
  • Маруся – молодша сестра Валека, слабенька, хвора, сумна дівчинка.
  • Батько Васі – суддя, справедлива і чесна людина, яку зломила смерть коханої дружини.
  • Соня – молодша сестра Васі, Весела, мила дівчинка.
  • Пан Тибурцій – бродяга, але при цьому прекрасно освічений, начитаний чоловік середніх років.

Сюжет

Васі було всього шість років, коли померла його мама. Батько дуже страждав і ніби забув про існування сина. Лише зрідка він виявляв інтерес до його молодшій сестричці, Соні, і то тільки тому, що вона була схожа на матір.

Вася, відчувши свою “непотрібність”, уникав батька і все більше часу проводив на вулиці. У той час їх сім’я жила в крихітному містечку Княже-Віно. Головною його пам’яткою був напівзруйнований старовинний замок і каплиця. Ці руїни облюбувало місцеве “погане суспільство” – бездомні, жебраки, волоцюги, словом, всі ті, кому довелося пережити на своєму віку чимало негараздів. Жителі містечка намагалися уникати цих людей, до яких ставилися з презирством.

Одного разу Вася вирішив дослідити замок і каплицю і побачив там хлопчика і дівчинку. Вася заговорив з ними і дізнався, що це були рідні брат і сестра – Валек і Маруся. Їх прийомним батьком був пан Тибурцій – місцевий жебрак, добрий і турботливий чоловік.

Вася подружився з хлопцями і намагався якомога частіше відвідувати їх. Одного разу він дізнався, що Валек змушений красти їжу, щоб прогодувати свою чотирирічну сестричку, яка була ослаблена якоюсь хворобою. Відтоді Вася щоразу приносив друзям якісь гостинці: шматок пирога, яблука, печиво. Маруся була дуже слабенькою, сумною дівчинкою, яка погано ходила. Валек пояснив другу, що це тому, що вони змушені жити в сирому, холодному підземеллі. Вася мимоволі порівняв Марусю зі своєю веселою, життєрадісною сестричкою Сонечкою і здивувався, яка між ними була велика різниця.

Тибурцію спочатку не дуже подобалося, що їх притулок відвідує син судді. Але коли він побачив, що хлопчик здружився з його підопічними і нікому не збирався розповідати про ці зустрічі, то заспокоївся.

З приходом осені стан здоров’я Марусі погіршився. Дівчинка з кожним днем ставала все худіше і блідіше і незабаром вже не могла виходити з підземелля. Щоб якось підняти їй настрій, Вася потайки приніс їй найкрасивішу ляльку Соні. Побачивши чудесної ляльки Маруся пожвавилася, проте хвороба все ніяк не відступала.

Дізнавшись про те, що син поцупив іграшку молодшої сестри, батько заборонив виходити йому на вулицю. Через кілька днів прийшов сумний Тибурцій. Він повернув ляльку і розповів судді, що Маруся померла, а його син був дуже добрий до маленьких жебраків. Батько попросив вибачення у сина і відпустив його до каплиці, передавши трохи грошей Тибурцію.

Після смерті Марусі каплиця спорожніла: жебраки розбрелися хто куди. Вася і Соня часто відвідували могилку маленької дівчинки і, коли прийшов час назавжди покинути місто, виголосили над нею свої обітниці.

Висновок і власна думка

Будучи сином судді, Вася не погребував дружбою з маленькими жебраками. Він бачив в них перш за все вірних друзів і не звертав уваги на їх поганенький одяг і відсутність даху над головою. Для нього жебраки і волоцюги були звичайними людьми, але він був вражений, яка величезна прірва розділяла їх і жителів містечка. Так хлопчик вперше зіткнувся з соціальною несправедливістю. Добре, що у нього був справедливий і добрий батько, який підтримав сина.

Головна думка

Будь-яка людина, незалежно від товщини гаманця і свого соціального статусу, має право на справедливе до себе ставлення, заслуговує жалості і співчуття.

Авторські афоризми

“… від великого до смішного один тільки крок…”

“…краще мати в грудях шматочок людського серця замість холодного каменю…”

“…”Живе в замку” – ця фраза стала виразом крайнього ступеня злиднів…”

“…Тільки нещасні вигнанці не знайшли і тепер в місті своєї колії…”

Тлумачення незрозумілих слів

  • Пан – це форма ввічливого поводження, що застосовується в деяких слов’янських мовах: польській, Чеській, словацькій, українській, білоруській.
  • Обиватель – обмежена людина з міщанськими поглядами.
  • Дукат – застаріла грошова одиниця більшості європейських держав.
  • Лакей – слуга в панському будинку, трактирі, готелі.
  • Каплиця – невелика християнська споруда культового призначення з іконами, яка не має особливого приміщення, де б розташовувався вівтар.

Нові слова

  • Аристократичний – благородний.
  • Декламувати – виразно вимовляти художні твори.
  • Оратор – виступає перед публікою людина, в арсеналі якого є розвинене вміння переконувати, акторська гра і красномовство.
  • Рослий – високий, великий.
Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: