Аналіз вірша “Касида про злототілу дівчину” Лорка допоможе визначити тему, ідею, жанр, художні засоби твору.
Аналіз
«Касида про злототілу дівчину»
Федеріко Гарсія Лорка.
ПАСПОРТ
Автор: Федеріко Гарсія Лорка.
Тема твору: Зображення злототілої дівчини, її змін та навколишнього.
Ідея: Оспівування краси природи в її змінності.
Основна думка: Вдень чи вночі – природа завжди красива.
Жанр: касида.
Римування: у терцетах монорима, у катренах суміжне римування.
“Касида про злототілу дівчину” художні засоби:
- Епітети: дівчина злототіла; соловей гульливий; дівчині білій; ніч сріблиста; імла недобра; буланий вітер; жалобним маєм; чапля біла.
- Метафори: хвиля золотіла; соловей гульливий; упала ніч; імла недобра; вітер звівся на гори по безліссю; хвиля зчервоніла; зірниця зазоріла на тисячу корівок, жалобним маєм крита, плющами перевита; соловей жалівся.
- Порівняння: дівчина злототіла була мов чапля біла.
У поезії автор зображує злототілу дівчину за образом якої ховається сонце. Можемо прослідкувати це за зміною навколишнього середовища – природи:
А віти й баговиння
її тінили тінню,
а соловей гульливий
співав дівчині білій.
Тінь є тільки при світлі сонця, а соловей співає лиш вдень.
Коли настає ніч, то злототіла дівчина червоніє (захід сонця), а потім біліє (стає місяцем):
Упала ніч сріблиста,
імла недобра млиться…
Дівчина зволожіла
у хвилі стала біла,
а хвиля зчервоніла…
Дівчина злототіла
була мов чапля біла,
що хвиля золотила.
Поет більше надає уваги опису віддзеркаленню дівчини у воді, саме за ним і розуміємо, що на поверхні хвиль бачимо відбиток сонця, а пізніше – його заходу і зміну на місяць.