Тема: зображення трагічної долі жінки-покритки й дитини-безбатченка в кріпосному суспільстві.
Герої твору: Катерина, її батьки, син Івась, москаль Іван.
Сюжет: Катерина закохалася в москаля Івана, через якийсь час завагітніла. Іван іде зі своїм полком до Туреччини й обіцяє Катерині повернутися й одружитися з нею. По селу пішла недобра слава. Через півроку народжується син. Люди почали відкрито сміятися з покритки, пустили на глум її батьків. Батько й мати вимушені були вигнати дочку з дому через суворі закони народної моралі в тодішньому суспільстві. Катерина з маленьким сином пішла в Московщину шукати свого милого. Довго шукала — і ось доля їх звела. Проте Іван грубо повівся з Катериною, зрікся її й сказав солдатам: «Возьмите прочь безумную!» Вражена такою жорстокістю, вона почала благати: «Покинь мене, забудь мене, та не кидай сина». Але марно: поки Катерина побігла в хатку лісника по сина, Іван уже був далеко. Катерина залишила Івася на шляху, а сама побігла до ставка й кинулася в ополонку. Хлопчика підібрав старий кобзар. Минав час. Якось по дорозі їхала карета, у якій був Іван з новою сім’єю, він упізнав сина й відвернувся від нього. Пані дала хлопчику гроші, карета рушила далі, жебраки полічили милостиню й пішли понад шляхом.
Про твір. Образ жінки-кріпачки поетові був близький та трагічний: багатостраждальною була доля його матері, яку «у могилу нужда та пращ положила», і рідних сестер, у яких у наймах коси побіліли. Поема розповідає про трагічну долю покритки й дитини- безбатченка в умовах кріпосного суспільства, у якому норми народної моралі були надто жорстокі. Відомо, як у той час ставилися до матерів, які народжували позашлюбних дітей: їх цуралися навіть батьки. Однак не Т. Шевченко, який не тільки не цурається зганьблених жінок, а стає на їхній захист. В авторських інтонаціях і відступах не звучать звинувачення й докори на адресу нещасної жінки, навпаки, — поет її, грішну, жаліє.
Рейтинг
( 1 оцінка, середнє 5 з 5 )
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
