Аналіз поеми «Кавказ» Тараса Шевченка
ПАСПОРТ
Автор: Тарас Шевченко (1814-1861)
Рік написання: 1845 р.
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: сатирична поема.
Тема: зображення загарбницької війни Російської імперії на Кавказі.
Головні ідеї твору: неприйняття насильства, поневолення людей; заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога — російського царату; співчуття поневоленим, схвалення патріотичної, мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу.
Композиція і сюжет. Поема складається з окремих епізодів з ліричним, сатиричним, інвективним, забарвленням — п’ять умовних частин, відділених одна від одної відступами. За змістом твір має три частини: у першій автор уводить образ Прометея, прикутого до скелі; у другій частині подано монолог Росії-колонізатора, адресований горцю, де загарбник намагається переконати черкеса в «перевагах», які чекають на нього в складі імперії; а в третій — ліричний герой щиро звертається до свого друга Якова де Бальмена. До позасюжетних елементів, окрім ліричних відступів, належать присвята Якову де Бальмену й епіграф.
Про твір. Поему «Кавказ» Т.Шевченко присвятив своєму другові Якову де Бальмену — художникові, який брав участь в оформленні рукописного альбому Т. Шевченка. Він загинув під час загарбницької війни на Кавказі.
Т. Шевченко одним з перших виступив на захист народів Кавказу, підкорених Росією, яка взялася «просвітити» горців, насаджуючи християнство як засіб зміцнення імперії. Митець показав імперську Росію як тюрму народів, де «од молдаванина до фіна / На всіх язиках все мовчить, / Бо благоденствує!». Тут поет використав оксиморон, ужитий у сатирично-іронічному значенні, і ця фраза стала класичним прикладом для показу пригнобленого становища народів у Російській імперії. І. Франко писав: «“Кавказ” — се огниста інвектива проти “темного царства” зі становища загальнолюдського, се, може, найкраще свідоцтво могутнього, усеобіймаючого, щиролюдського почуття нашого поета».
У поемі «Кавказ» відсутні конкретні образи-персонажі, проте твір розкриває яскраві образи-символи: Прометея, орла й тюрми. Прометей — це народ, безсмертя Прометея (у давньогрецькій міфології — титан, покровитель і захисник людей) — безсмертя народу; це узагальнений символ нескореності. Орел — символ Російської імперії, хижака, що споконвіку карає Прометея та «що день Божий добрі ребра й серце розбиває». Тюрма, Сибір — символи колоніальної політики Російської імперії.