Аналіз
“Король Лір” Вільям Шекспір
Автор: Вільям Шекспір
Рік написання: 1605-1606
Жанр: п’єса
Тема: сімейна трагедія Ліра, зрадженого дочками; трагедія людини, на очах якого, руйнується його держава, який переніс падіння від короля до вигнанця в своєму королівстві і т.д.
Головні герої твору “Король Лір”:
- Лір — король Британії
- Граф Глостер
- Едгар — син Глостера
- Едмунд — побічний син Глостера
Доньки Ліра:
- Гонерілья
- Регана
- Корделія
У шекспірівському «Королі Лірі» проблематика сімейних відносин тісно пов’язана з проблематикою громадською і політичною.
Лір на початку трагедії – король середньовічного типу, подібно Річарду II, захоплений ілюзією своєї всемогутності, сліпий до потреб свого народу, який розпоряджається країною, як своїм особистим маєтком, який він може ділити і роздаровувати, як йому заманеться. Від всіх оточуючих, навіть від дочок, він вимагає замість щирості однієї лише покірності.
Цим користуються дві старші дочки, Гонерілья і Регана, які лицемірно запевняють батька в своїй любові. Їм протистоїть молодша, Корделія, яка знає лише один закон – закон правди і моральності.
Лір вірить улесливим словам своїх двох старших дочок і розділяє між ними своє царство, єдину ж справді люблячу його дочку виганяє і позбавляє спадщини за небажання лестити. Лір глухий до голосу правди, і за це його чекає жорстоке покарання. Його ілюзії короля, батька і людини незабаром розсіюються.
Старші доньки Ліра підкоряються лише почуттю нестримного користолюбства. Втративши свою королівську владу, Лір зустрічає з їхнього боку нелюдську жорстокість. Позбавлений даху над головою, в грозову ніч він виявляється бездомним жебраком.
Втративши все Лір оновлюється. Зазнавши бідності, втративши все він став розуміти набагато більше, став інакше дивитися на владу, життя, людство. Він задумався про «нещасних, голих бідняків», «безпритульних, з голодним черевом, в дірявому лахміття», які змушені, подібно до нього, боротися з бурею в цю жахливу ніч. У цьому переродженні Ліра – весь сенс його падіння і страждань.
Поруч з історією Ліра і його дочок розгортається друга сюжетна лінія трагедії – історія графа Глостера і двох його синів, Едмунда і Едгара. Подібно Гонерільї і Регані, незаконний син графа, Едмунд, також відкидає всі родинні та сімейні зв’язки, здійснюючи ще гірші злидні з честолюбства і користі. Виходить, що випадок в сім’ї Ліра не поодинокий, а загальний, типовий для часу, коли, за словами Глостера, «любов холоне, дружба гине, брати повстають один на іншого, в містах і селах – розбрат, у палацах – зради, і узи розриваються між дітьми і батьками »