“Лілічка” Маяковський аналіз
Історія створення вірша “Лілічка”. Твір було створено в 1916, через рік після знайомства з Лілією Брік. Вперше опубліковано в 1934, коли поета вже не було в живих.
Автор – Володимир Маяковський
- Жанр – послання.
- Вид лірики – інтимна
Тема вірша – страждання, викликані любов’ю до жінки.
Композиція – вірш написаний у формі монологу-звернення ліричного героя. Текст не ділиться ні на смислові частини, ні на строфи.
Віршований розмір – вірш написаний різностопним хореєм, римування перехресне та кільцеве, деякі рядки не римуються.
Образи вірша. Щоб підкреслити масштаб своєї трагічної любові, автор вводить образи бика і слона, які шукають і знаходять спокій і відпочинок, на відміну від ліричного героя. Маяковський відокремлює себе від поезії, кажучи, що поет б так не став мучитися, «він кохану на гроші б і славу виміняв».
Художні засоби вірша “Лілічка”
- Метафоры – «дым табачный воздух выел», «сердце в железе», «сломанная дрожью рука», «тело в улицу брошу я», «любовь моя – тяжкая гиря», «кроме любви твоей, мне нету солнца», «душу цветущую любовью выжег».
- Эпитеты – «мутная передняя», «дикий», «холодные воды», «опожаренный песок», «суетные дни».
- Неологизмы – «крученыховском», «опожаренным», «иссечась»;
Композиція вірша. Вірш можна поділити на 3 частини:
1 – вступ, де малюється картина подій (кімната, в якій, ймовірно, сталася сварка, але яка нагадує про минуле щастя);
2 – роздуми про складність любовного почуття, необхідності його припинити (образи бика, слона і поета);
3 – перемога любові, герой ще любить, хоч і розуміє всю приреченість цього почуття.