«Портрет Доріана Грея» аналіз
Автор: Оскар Уайльд
Рік написання: 1890 (опубліковано твір було 1891)
Літературний рід: епос
Жанр: філософський (інтелектуальний) роман
Літературний напрямок: синтез романтизму, реалізму, імпресіонізму, естетизму
Тема: історія життя і смерті молодого красеня Доріана Грея
Ідея: велич справжнього мистецтва
Композиція «Портрет Доріана Грея»:
Роман складається з передмови (25 афоризмів) та 20 розділів
- Експозиція: в майстерні художника Безіла Голу орда – робота над портретом Доріана Грея
- Зав’язка: фатальне бажання Доріана Грея
- Розвиток подій
– кохання і смерть Сибілли Вейн; – портрет – дзеркало душі Грея;
– втілення ідей гедонізму лорда Генрі у житті Доріана Грея.
– вбивство Безіла; – смерть Джеймса Вейна; – лицемірство по відношенню до Гетті
- Кульмінація – замах на портрет
- Розв’язка – смерть Доріана Грея
Конфлікт між мистецтвом і мораллю, між красою і мораллю
В основу роману Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея» покладено контраст між зовнішньою красою головного героя і його внутрішньою потворністю.
Образи-символи роману «Портрет Доріана Грея»:
- Доріан Грея — це втілення вічної молодості,
- Безіл — символ служіння мистецтву,
- лорд Генрі — виразник ідей гедонізму,
- актриса Сибіл — уособлює театральність життя.
Портрет Доріана Грея символізує в романі душу і совість головного героя.
Головні герої твору:
- Доріан Грей – головний герой, якого називають «Чарівним Принцом». Лорд Генрі порівнює його з персонажем давньогрецької міфології Нарцисом. Доріан Грей поціновував у житті мистецтво, красу, насолоду, розкіш. Образ Доріана Грея споріднений з образом Фауста.
- художник Безіл Голлуорд – автор живописного портрета головного героя.
- лорд Генрі Уотгоном – аристократ, цинічний та скептичний лорд, який виховував свого учня — Доріана Грея — в дусі нового гедонізму та цілковитої свободи від будь-яких зобов’язань. Цей герой є ідеологом естетизму в романі.
- кохана Доріана Сибіла Вейн – актиса,
- її матір та брат Джеймс,
- хімік Кемпбел.
Сюжет «Портрет Доріана Грея»
Сюжет роману побудовано на традиційному мотиві оборудки з дияволом.
Художник Безіл малює портрет прекрасного юнака Доріана Грея і розмовляє зі своїм другом лордом Генрі. Незабаром приходить і сам натурник, краса якого зачаровує Безіла і лорда Генрі. Портрет закінчено і Доріан мріє вголос: “Якби портрет мінявся, а я міг завжди залишатися таким як є!”. Безіл дарує йому портрет. Доріан поринає у світське життя ( під впливом лорда Генрі) і закохується в акторку Сибіл Вейн. Закохавшись у Доріана, Сивіла вже не може так гарно грати, але Доріан кохав не її, а зіграних нею героїнь. Дівчина скоює самогубство, а на портреті з’являється зморшка. В наступні дванадцять років Доріан шукає розради як у мистецтві, так і у притонах. Безіл намагається напоумити Доріана, той показує йому портрет, а потім вбиває його. Шантажуючи хіміка Кемпбела (свого колишнього спільника по гульбищах), він позбувся тіла Безіла. Одного разу вночі Доріан накинувся на портрет із ножем. Слуги, яки прибігли, коли почули крик, побачили мертве тіло потворного старикана, а портрет набув своєї первозданної краси.
Цікаво: Роман «Портрет Доріана Грея» і його творці відразу після публікації обвинуватили в аморальності.
Проблематика роману “Портрет Доріана Грея”:
- проблема співвідношення Мистецтва і Моралі,
- Насолоди і Моралі, Мистецтва і Дійсності,
- проблема Краси, проблема Мистецтва.
- Роль Краси і Мистецтва в житті.
- Утвердження краси як найвищої цінності, сенс буття людини;
- добра і зла.
У цьому творі Оскара Вайльда стверджується думка, що немає краси поза істиною, а істини — поза мораллю.
Риси модернізму у романі
- суб’єктивно-мистецька картина протиставлена реальності
- кульмінація і розв’язка об’єднані
- вишуканість художньої форми, мови, формування думки, образу
- естетичні характеристики образів
- елементи умовності й фантастики задля створення ірреальних світів та образів
- елітарність
Риси імпресіонізму у романі
- відмінності сприйняття дійсності різними персонажами
- «вишуканість» описів у романі
- пейзажі – фон сприйняття героя
- герой ніби розчинився у навколишній красі
- персонажі виявляють своє ставлення до подій
Риси символізму у романі
- Фабула твору перегукується з центральною тезою символізму про невідповідність видимого сутності
- На стильовому рівні — безпосереднє вживання парадоксів
- Портрет набув символічного значення