Аналіз
«Сосна»
Михайло Лермонтов
ПАСПОРТ
Автор: Михайло Лермонтов
Рік написання: 1841
Жанр: елегія (ліричний вірш задумливого, сумного характеру)
Рід: філософська лірика;
Тема: трагічна самотність, яку не можна подолати. Трагічна роз’єднаність людей, туга за духовним спілкуванням. Мрії про споріднену душу.
У творі сосна «стоїть в самотині на голій вершині», а прекрасна пальма «на скелі самотньо росте». Образна система твору ілюструє думку про нездоланність самотності при загальній спорідненості долі. Ці дерева, що ростуть у різних кінцях світу поєднані самотністю.
Композиція: опис «дремлющей сосны» і розповідь про її сон. Формально вірш ділиться на два катрена.
Віршовий розмір: чотиристопний амфібрахій – трискладова стопа з середнім наголошеним складом (U—U).
Римування: перехресне АВАВ і кільцеве АВВА.
Художні засоби:
- Метафори – сосна дрімає, куняє, «… сосна и дремлет, качаясь, и снегом сыпучим одета», «и снится ей», «грустна… пальма растет».
- Епітети – «сосна одинока», сніги пухкі, предивна пальма, «голая вершина», «пустыня далекая», «прекрасная пальма».
- Порівняння – як ризою вкрита, «одета, как ризой».Риза – верхнє вбрання священика під час богослужіння; парадний одяг царів; оздоблення на іконах.
- Антитеза – північ, сніг – південь, далека пустеля
У цьому вірші М. Ю. Лермонтов розкрив теми самотності і мрії про зустріч зі спорідненою душею. Людські переживання поет втілив в образах природи – сосни і пальми. Ліричним героєм вірша є сосна. З цим деревом читач знайомиться з перших рядків. Сосна дрімає в північному краї. Вона самотня, але втішає себе сновидінням.
Вірші другого чотиривірша відтворюють сон сосни. Він переносить північну жительку в теплі краї, де «живе» пальма. Вона теж самотня. Якщо сосна страждає від холоду, то пальма – від палючого сонця. Сосна розуміє, що прекрасне південне дерево – це споріднена душа, до якої їй, на жаль, не добратися. Залишається тільки насолоджуватися короткими сновидіннями.
Можна стверджувати те, що північне дерево відображає внутрішній стан ліричного героя. Пальма – людина близька сосні по духу. Швидше за все, це втілення коханої жінки, яку автор так і не зміг знайти.