Детальний аналіз
“Стариган із крилами” Маркес
ПАСПОРТ ТВОРУ
Автор: Ґабрієль Ґарсія Маркес
Жанр: оповідання. «Стариган із крилами» належить до напрямку магічного реалізму.
Рік видання: 1955 (вперше видано англійською 1972)
Тема: розлад людських взаємин у світі;
Ідея: ідея духовного зцілення людства з допомогою вічних божих істин, які приносять на землю янголи.
Герої:
- Пелайо – чоловік, на подвір’я якого прилетів янгол.
- Елісенда – жінка Пелайо, бере 5 сентаво з кожного, хто заходить у двір подивитися на янгола.
- Стариган з крилами – головний герой-янгол, який з’явився під час дощу.
- Син Пелайо та Елісенди – байдуже ставиться до гостя з крилами. Заражений бацилами байдужості, черствості.
- другорядні – дівчина-павук; падре Гонсага, жителі рибальського селища.
Місце дії: рибальське селище.
Час дії: декілька років.
Образи символи у творі “Стариган з крилами”:
Стариган із крилами сюжет та композиція:
Несподівано на одному із сільських дворів з’явився дивний чоловік. Це був стариган із білими крилами. Після дискусій жителі села вирішили, що це янгол. Його поселили в курнику. Довідавшись про янгола, до двору господаря Пелайо прийшов священик і захотів повідомити про диво вищих церковних осіб. Згодом стан здоров’я старигана значно погіршився і всі вирішили, що стариган помирає. Проте через певний час стариган вилікувався та полетів із дому.
Особливістю композиції є відсутність поділу на частини.
- Експозиція: поява старигана із білими крилами, «який упав обличчям у грязюку».
- Зав’язка: Після дискусій жителі села вирішили, що це янгол. Його поселили в курнику.
- Розвиток дії: довідавшись про янгола, до двору господаря Пелайо прийшов священик і захотів повідомити про диво вищих церковних осіб.
- Кульмінація: хвороба ангела в останню зиму. Всі вирішили, що стариган помирає.
- Розв’язка: через певний час стариган вилікувався, у нього виросло тверде й довге пір’я в янгола, і він полетів «у бік моря».
Фінал твору: відкритий. Питання чи повернеться він до людей?
“Стариган із крилами” проблематика:
Автор у твору «Стариган з крилами» піднімає ряд проблем. Найяскравіше можемо прослідкувати проблему духовного падіння суспільства, моральної деградації людства. Варто наголосити також на проблемі вибору – що у сучасному світі вибирає людина – земне чи мирське – добро чи зло? Чи готова пожертвувати принаймні мізерно заради порятунку незнайомої людини?
Яскраво автор показує проблему любові до ближнього, особливо в епізодах, коли люди згущають над янголом – б’ють, припікають залізом, тицяють пальцями, кидають у клітку недоїдки, а він просто терпить.
Проблеми твору “Стариган з крилами”:
- Сенс людського існування (не завжди гроші визначають якість та повноцінне життя; багатство духовного світу, прагнення до самовдосконалення – ось що наближає людину до осягнення сенсу людського існування).
- Абсурдність, роз’єднаність сучасного суспільства (люди байдужі одне до одного, духовно роз’єднані; віра автора в те, що сила добра – в єдності, в спільності помислів).
- Релігія і влада (Маркес дає зрозуміти, що церква не допомагає людям прозріти і подолати негаразди, а іноді й сама наставляє на шлях бездуховності, жорстокості, байдужості)
- Особиста відповідальність кожного члена суспільства за свої вчинки і за все суспільство (вміння об’єктивно оцінювати себе і середовище, боротися зі злом, жорстокістю, разом долати труднощі приведе до гармонії)
- Проблема батьків і дітей (тільки взаєморозуміння, повага до старших, уміння реально оцінювати ситуацію застереже молодь від необачних кроків; любов, терпимість, поміркованість, мудрі рішення батьків ведуть до гармонії стосунків з дітьми, запобігають непередбаченим жахливим стосункам)
Філософський сенс зустрічі янгола з людьми:
Оповідання «Стариган з крилами» – це тонкий і надзвичайно чутливий сплав почуттів у реальному та міфологічного вимірах. Жителі невеличкого селища Пелайо та Елісенда надзвичайно заклопотані своїми справами.
Погода жахлива, дощ не припиняється уже впродовж трьох діб. У таку негоду подружжя знаходить на своєму подвір’ї старого, лисого жебрака, в подертому одязі, який не мав змоги підвестися через велетенські крила, які
так природньо виглядали із-за спини. Коли люди трохи отямилися, дійшли висновку, щоб перед ними янгол. Парадоксально, та ми звикли уявляти собі їх зовсім по-іншому…Посланці Господні мають бути білосніжні, прекрасні, витончені…Усі життєві негаразди і біди є місцем для зустрічі з Богом. І цей Ангел теж прийшов в той момент, коли цього потребувала не лише родина Пелайо, але й усі жителі селища. Чому в такому вигляді? Напевно, щоб відобразити глибину душі і помислів цих людей. Адже, із прибуттям ангела ніхто з них не змінився, духовно не очистився, їхні серця не тягнулися до світла.
Найвищою метою подружжя було матеріальне збагачення, жителів селища – побачити «дивину», люди завжди потребують вина і видовищ, отцеві – не втратити свою парафію. Ці люди просто звикли жити своїм приземленим безкрилим життям, зовсім не усвідомлюючи сутність людського призначення на землі. Мірилом людських взаємин стають не любов, повага, добро, а гроші, матеріальні здобутки.
Цим оповіданням Маркес хотів людство попередити і показати, як близько ми до «безкрилої» катастрофи… Люди не здатні сприйняти високі, благородні істини, вони перебувають у полоні байдужості, корисливості, розрахунку.
Але автор має надію на краще, тому ангел не помирає, а одужує і відлітає в піднебесся.