“Травнева пісня” Гете аналіз – тема, ідея, жанр, основна думка, художні засоби та історія написання допоможуть підготувати літературний паспорт твору.
Аналіз вірша “Травнева пісня” Гете
Автор: Йоганн Гете
Рік створення: 1771
Літературний рід: Лірика
Жанр: Вірш
Лірика: інтимна
Віршовий розмір: чотиристопний ямб.
Тема: возвеличення любові, що освітлює життя й дарує щастя людині.
Ідея: Зображення кохання через образи природи.
Основна думка: автор хоче нам сказати, що потрібно бачити прекрасне через прості речі.
“Травнева пісня” художні засоби:
- Епітети: “зимнім сні”, “барвисті квіти”, “пташині хори”, “любов ясна”, “свіжим лугам”, “ранніх нагірних хмар”, “дівчатко любе”, “дівча ясне”, “гарячим чуттям”.
- Метафора: сміється природа.
- Порівняння: сміється природа, як сяє сонце.
- риторичні оклики: Любов моя, ти світлий чар! Дівчатко любе, дівча ясне! Як зір твій сяє: ти любиш мене! О земле, сонце, любов ясна!
- анафора:
Як жайворонок – повітря й спів,
Як чиста квітка – росу полів
“Травнева пісня” історія написання:
Вірш “Травнева пісня” Гете написав у віці 22 років.
Це був перший великий вірш молодого поета.
Вірш написано у 1771 р., а опубліковано у 1774 р. Він викликаний почуттями до Фрідеріки Бріон і просякнутий любовними почуттями.
У цьому творі почуття палкого юнака зливаються з радісним воскресінням весняної природи. Молодість, любов, весна переповнюють все єство поета.