Аналіз вірша «Заповіт» Тараса Шевченка
ПАСПОРТ
Автор: Тарас Шевченко (1814-1861)
Рік написання: 1845 р.
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: громадянська.
Провідний мотив: заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства.
Про твір: У грудні 1845 р. Т. Шевченко, гостюючи на Переяславщині, захворів на запалення легенів. У ті часи ця хвороба була смертельною, тому поет вирішив написати прощальний вірш. Ним і став «Заповіт», проте так він був названий пізніше: спочатку вірш був без заголовка, а потім у різних передруках називався «Завіщанієм» і «Думкою». Лише після смерті поета вірш дістав сучасну назву.
«Заповіт» за змістом чітко поділяється на три частини, кожна з яких має свою провідну думку, тобто ідею. У першій частині автор заповідає поховати його в рідному краї, де «лани широкополі, і Дніпро, і кручі». У другій частині ліричний герой спонукає співвітчизників скинути із себе кайдани й боротися за краще життя, за волю. А в заключній частині звучить заклик: після знищення гнобителів побудувати нову, вільну сім’ю народів.