“Золотий жук” аналіз
Автор: Едгар Аллан По
Рік написання: 1843
Жанр: новела
Тема: розгадування таємниці захованого скарбу Леграном.
Ідея: утвердження не сили золота, а сили людської думки, багатства уяви та розуму особистості, завдяки яким Легран і знайшов скарби.
Дія відбувається в Південній Кароліні на острівці Салівон поблизу атлантичного узбережжя
Головні герої “Золотий жук”:
- Вільям Легран,
- Юпітер- вірний слуга головного героя,
- оповідач
Сюжет “Золотий жук”:
Нащадок старовинного аристократичного роду Вільям Легран, переслідуваний невдачами і банкрутством, біжить з Нового Орлеана і оселяється на пустельному острівці Салівон поблизу атлантичного узбережжя зі своєю собакою — ньюфаундлендом і старим слугою Джупітером. Одного разу під час прогулянки було знайдено «золотого» жука, якого вони загорнули у шматок знайденого поблизу пергаменту. Прийшовши додому, Легран зовсім випадково виявляє на пергаменті зображення черепа, намальоване прихованими чорнилом, які проявилися від дії тепла — каміна в будинку Леграна. Розпитуючи про подробиці, Оповідач зауважує, що Легран сприймає цю знахідку як щасливе знамення. Слуга Джупітер був дуже схвильований поведінкою «масса Вілла», вважаючи, що золотий жук вкусив його в голову й хазяїн збожеволів. Та й дійсно, Легран поводився більше, ніж дивно: він бігав удень і вночі, шепочучи якісь слова, малюючи дивні знаки, лазив у гори. Через якийсь час Оповідач отримує від Леграна записку з проханням відвідати його з якоїсь важливої справи. Інтонація листа змушує Оповідача поквапитися, і він того ж дня опиняться у друга. Легран очікує його з нетерпінням і пропонує всім відразу відправитися в дорогу — на материк, у гори — в кінці експедиції вони зрозуміють, що він має на увазі. Мандрівники довго йшли, знайшли тюльпанове дерево. Джупітер заліз на нього, прибитий до суку череп і отримує вказівку пропустити золотого жука на шнурі крізь ліву очну ямку. Забивши кілочок туди, де опустився жук, Легран, скосивши траву, наказав копати під деревом. Через деякий час виявляється, що негр переплутав очниці і їхні зусилля виявилися марними. Легран переміряє все заново і вони відновлюють розкопки. Їх працю перериває відчайдушний гавкіт ньюфаундленда. Собака рветься в яму і знаходить два скелети. Через кілька секунд компаньйони виявляють скриню, в якій знаходиться справжній скарб — купи золота і дорогоцінного каміння. Подолавши насилу зворотний шлях, бачачи, що друг згорає від цікавості, Легран розповідає, що привело його до знахідки і розгадки шифру, який дозволив знайти скарби.
Ланцюжок міркувань Леграна: Знахідка на узбережжі → Малюнок → Дослідження пергаменту (вогонь — череп — кіт — тепла вода — сковорідка — криптограма) → Розшифрування криптограми → Легенда про Кідда → Нічна подорож → Піратський скарб.
Отже, Легран знайшов жука – Джупітер загорнув його в пергамент – оповідач і Легран піднесли пергамент до вогню – на пергаменті з’явилося спочатку зображення черепа – потім – кота – Легран промив пергамент теплою водою- поклав його на сковорідку – з’явилася криптограма.
Композиція “Золотий жук”:
- Легран на острові Салівен (експозиція).
- Розповідь про жука (зав’язка).
- «Хвороба» Леграна (розвиток дії).
- Експедиція в гори (кульмінація).
- Хід думок Леграна (розв’язка).
Композиційний принцип – «розповідь в розповіді». Такий спосіб побудови твору дозволяє представити різні точки зору на одну подію, створити емоційне напруження, таємничу атмосферу.
“Золотий жук” ознаки детективу
- наявність таємниці, пов’язаної із злочином (чи справді є якісь скарби сховані піратом, таємничі обставини за яких пірат Кідд вбив своїх спільників)
- головний герой – детектив-непрофесіонал Легран (відлюдник-натураліст),
- наявність друга і помічника сищика; (поруч з Ленграном є друг-оповідач);
- детально описано думки головного героя;
- серію доказів читач отримує одночасно із головним героєм;
- передбачуваність фіналу. В кінці Легран детально пояснює як він розшифрував криптограму та знайшов місце скарбу.