Бачення автором символіки в поемі «Ворон»
«Ворон» Едгар Аллан По —
Бачення автором символіки в поемі
Наратив поеми доволі складний і неоднозначний. Система образів багатогранна і різноманітна, форма і сутність переплетені у тривимірне сплетіння, і саме в цьому творі я би не воліла розмежовувати дискурс від поетичної інтуїції самого автора, оскільки використання того чи іншого образу, символу або ж поняття є взаємопов’язаними деталями єдиного і монолітного тексту. Вивчення символіки «Ворона» визначається безумовним впливом самого Едґара По як на літературу, так і на мистецтво в цілому.
Поета-романтика По приваблює символ, автор культивує його багатозначність, невизначеність, навіть сугестивність. Символи По не конкретні, не раціональні, навпаки, вони є втіленням цілого комплексу переживань ліричного героя, пов’язаних з «тим, що пішло в небуття» і вже «непевно пригадується». Базові поняття в поемі ґрунтуються на протиставленні прекрасного минулого (коли Ленор, загибла кохана, була ще поруч і ніщо не віщувало біди), болючого теперішнього (Ленор померла, а з нею помер увесь світ) і геть безнадійного майбутнього (яке уособлює занесений буревієм чорний пекельний птах). Причому появі крука передує особлива експозиція, коли десь опівночі Автору, засмученому втратою коханої, здається непевний стукіт у двері:
As of some one gently rapping, rapping at my
chamber door –
‘”Tis some visiter”, I muttered, “tapping at my chamber
Door»…
…Раптом стиха звук розлігся,
Мов легенький стук розбігся — тихий стук у двері чуть.
(пер. Григорій Кочур)
Едґару По, як усім символістам, властиво надавати особливого значення непевним звукам, неясному стукоту, шурхоту і передчуттям. Атмосфера депресії з самого початку оповіді сприяє появі чогось дивного, незрозумілого і, як згодом з’ясовується, зловісного. Герой намагається якось себе заспокоїти, умовити себе, що нічого (і нікого, звісно) там, у пітьмі за дверима, нема, але:
Від неспокою здригнувся і в кімнату знов вернувся,
Тільки чую: знов хтось стука, хтось віконницю трясе.
(пер. Галини Гордасевич)
І стає цілком зрозуміло, що авторська конфабуляція не спрацювала і за дверима у померках таки хтось є – варто лише наважитися зробити крок і впустити пізнього гостя… І герой робить цей перший крок у безвихідь, з якої він вже не повернеться «nevermore» («Ніколи»).
Характеристика виявлених символів у поемі слугуватиме певного роду орієнтиром для поціновувачів та прихильників романтизму та символізму.
Символи і стилістичні прийоми відіграють величезну роль під час сприйняття художнього тексту, оскільки впливають на людську підсвідомість. Багато хто з письменників і поетів активно використовував у своїх творах символи, які дозволяють їм з величезною потужністю впливати на емоції читачів, і Едґар По ‒ саме один з них, а його поема «Ворон» є найкращим прикладом синтезу ідеї «моторошних оповідань» та умовних образів, символів, що за століття набули певних культурних значень.
Теги: Ворон, Едгар Аллан По, По