Байронічний герой. Визначення, особливості та цікаві факти

Байронічний герой. Риси характеру та світогляду, настрої і поривання

 

План відповіді:

  1. «Байронічний герой» — самотній бунтівник, демонічна особистість, благородний розбійник.
  2. Суперечливий образ Чайльд-Гарольда у поемі «Паломництво Чайльд-Гарольда».
  3. Найяскравіший «Байронічний герой» Конрад (поема «Корсар») — образ самотньою бунтаря з високою і ніжною душею.

 

Байронізм — назва літературного стилю та філософського світобачення, що знайшли яскраве втілення у творчості Дж. Байрон. В англійській літературі поширеним став тип «байронічного героя». Це самотній бунтівник, демонічна особистість, часто благородний розбійник. Він розчарований у житті, його висока і ніжна душа глибоко страждає. Герой завжди шукає скарбів духовних, а не матеріальних. «Байронічний герой» — песиміст, його розчарування у світі й ідеалах цього світу має тотальний характер.

Поняття «байронічний герой» увійшло в широкий вжиток з появою поеми “Паломництво Чайльд-Гарольда” та інших творів Байрона.

Образ Чайльд-Гарольда складний та суперечливий. Це молодий дворянин знатного, старовинного роду, предки якого прославились і на полі бою, і в мирний час. Юність Чайльд-Гарольда — шлях помилок і духовного спустошення. Герой в ранній юності пережив нещасливе кохання: «любов — і не назвав її своєю». Він розчарувується в жінках, став на шлях розпусти. У людних залах Гарольд холодно, відсторонено спостерігає за світською метушнею, повсякчасно аналізуючи світ і себе в ньому. Гарольд відчуває себе самотнім серед «друзів на хвилину», все більше переконуючись, що в його колі можна купити все: дружбу, кохання, повагу. Водночас він зі зневагою ставиться навіть до тих, хто звертається до нього за порадою і співчуттям.

Розчарований у сучасному суспільстві, охоплений душевним сум’яттям і тугою, Чайльд-Гарольд вирішує покинути батьківщину. Але протест героя проти ненависної дійсності пасивний. Гарольд не має ніяких ідеалів, конкретної мети.

Мотив від’їзду Чайльд-Гарольда — це неможливість жити у без духовному суспільстві. Герой поеми тікає не стільки від суспільства, скільки від самого себе. Його пригнічує свідомість безцільності свого життя.

У поемі Байрона перед очима Чайльд-Гарольда проходять різні країни, події, людські долі, але ніщо не може розвіяти його тугу, вгамувати душевний неспокій. Він здається байдужим, але автор помічає, що Гарольд стає занадто смутним. Можливо, вперше у героя заговорила совість. Мандруючи країнами, які стогнали від гніту завойовників, юнак стає свідком людського горя. Спостерігаючи, як мужньо борються пригноблені народи за свободу отчого краю, Гарольд ще гостріше відчуває безглуздість свого існування, відсутність у нього благородної мети.

В образі Чайльд-Гарольда постає яскрава особистість, яка має сповнену суперечностей душу. За байдужістю і презирством приховується вразливість, біль, звідси відчуття несправедливості долі, що отримало назву «світової скорботи».

Чайльд-Гарольд — трагічна постать. Він не схожий на інших, не може бути таким, як усі. Але він не реалізує багатства своєї душі в дії, при цьому страждає, та змінити нічого не може.

Головний герой поеми став символом епохи. Навіть при наявності у нього індивідуалізму, розчарування Гарольд все ж передова людина своєї епохи, хоча б тому, що він не хоче примиритися з похмурою дійсністю. В образі Чайльд-Гарольда Байрон подав велике художнє узагальнення «героя свого часу».

Образ «байронічного героя» присутній і в «східних поемах» Байрона («Гяур», «Корсар», «Абідоська наречена» тощо).

Конрад — головний герой поеми «Корсар» — ватажок піратів, але влада не робить його щасливим. Бурхливе, сповнене пригод життя також не вдовольняє його. Він байдужий до багатства і життя свого не цінує, а смерті не боїться, навіть шукає смерті, вдається до ризикованих авантюр. Колись Конрад, людина горда і проста, виявився беззахисним перед неправдою. На нього звели наклеп, і він розчарувався в чесності та порядності людей, а разом з тим і в суспільстві взагалі. Відтоді він зрікся суспільства і поставив собі за мету мстити людям. Конрад цілком самотній серед людей не лише з їхньої вини, а й зі своєї власної — через зневіру.

В «Корсарі» найяскравіше втілився образ «байронічного героя» — самотнього бунтаря, що розчарувався в житті й страждає, людини з високою і ніжною душею.

«Байронічний герой» мав великий вплив на європейську літературу, а в російській знайшов відбиття у творчості Пушкіна, Лермонтова.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар