БУТИ НА ПОВОДІ
Діяти за чиєю-небудь вказівкою, сліпо підкоряючись чиїйсь волі; бути залежним у своїх вчинках від кого-, чого-небудь.
Приклад з української літератури:
“Ти мій авторитет підриваєш! На поводку в Гайворона ходиш!”
(М. Зарудний «На білому світі»)