Цікаві факти з життя письменника Рея Бредбері Улюбленим героєм письменника був капітан Немо. Бредбері не користувався комп’ютером, а свої тексти друкував на старій друкарській машинці. Утім, коли 2011 року видавництво Simon&Schuster виявило бажання видати «451° за Фаренгейтом» в електронному форматі, Бредбері дав згоду на це, хоча й після деякого опору. Письменник-фантаст заявляв, що йому […]
Життєвий і творчий шлях Рея Дуґласа Бредбері Рей Дуґлас Бредбері народився 22 серпня 1920 року. Друге ім’я Дуґлас батьки йому дали на честь знаменитого актора кінематографу Дуґласа Фербенкса. Дитинство минуло в невеликому містечку Вокіґані, яке згодом з’явиться у його творчості під назвою зеленого міста Ґрінтауна. Батько Рея, монтер телефонної станції, під час Великої депресії […]
Життєвий і творчий шлях письменника Шолома-Алейхема Його справжнє ім’я — Шолом (Соломон) Рабинович. Народився 2 березня (18 лютого за старим стилем) 1859 року в Переяславі на Полтавщині. У свідомості наших сучасників це місто пов’язане передовсім з іменами Богдана Хмельницького і Тараса Шевченка (XIX ст.— знаменитий «Заповіт» та інші твори). Навряд, щоб у пам’яті […]
Значення псевдоніма письменника Шолома-Алейхема Мабуть, вам доводилося чути сумні та веселі історії про хлопчика Мотла або про Тев’є-молочара. Це персонажі творів одного із найвидатніших та найпопулярніших єврейських письменників Шолома-Алейхема (Шолома Нохумовича Рабиновича). У перекладі з мови ідиш «Шолом-Алейхем» означає «Мир вам!». Обрання цього псевдоніма було не випадковим, адже твори Шолома-Алейхема — повісті, романи, новели, […]
Життєвий і творчий шлях Джорджа Бернарда Шоу Джордж Бернард Шоу народився 1856 року в Дубліні, найбільшому місті Ірландії, у родині дрібного чиновника. Численну родину Шоу в Дубліні знали всі. Серед них було багато священиків і торговців, був один баронет. Батько майбутнього письменника Джордж Карр Шоу невдало вів хлібну торгівлю, зловживав алкоголем. Мати Шоу, Люсінда […]
Роль Генріка Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство Виступаючи 1898 року в Союзі норвезьких жінок на святі, влаштованому на його честь, Ібсен сказав: «Дякую за тост, але я повинен відхилити від себе честь свідомого сприяння жіночому руху. Я навіть не дуже усвідомив його суть. І справа, за яку борються жінки, мені здається загальнолюдською.» […]