Головні герої твору “Чайка”
- Ірина Миколаївна Аркадіна, по чоловікові Треплєва, актриса
- Костянтин Гаврилович Треплєв, її син, молодий чоловік
- Петро Миколайович Сорін, її брат
- Ніна Михайлівна Зарічна, молода дівчина, дочка багатого поміщика
- Ілля Опанасович Шамраєв, поручик у відставці, керуючий у Соріна
- Поліна Андріївна, його дружина
- Маша, його дочка
- Борис Олексійович Тригорін, белетрист
- Євген Сергійович Дорн, лікар
- Семен Семенович Медведенко, вчитель
“Чайка” Чехов характеристика героїв
Лікар Євген Сергійович Дорн – своєрідний представник автора в п’єсі. Це немолодий вже чоловік років 55, який звик до уваги жінок і їх прихильності. Дорн любить мистецтво, знає толк в ньому. Він чи не єдиний підтримує Треплєва, вважаючи, що в творі повино бути «піднесення духу». Але застерігає молодого автора, що він повинен знати; для чого пише: «…Так як… забредете, і ваш талант погубить вас».
Епізодичну роль виконує в п’єсі і Петро Миколайович Сорін, власник маєтку, де відбувається дія п’єси, брат Аркадиної. Дійсний статський радник вийшов на пенсію, купив садибу і живе в повній бездіяльності, всі справи передовірив керуючому і опинився в певній матеріальній залежності від нього. Він хотів стати письменником, хотів навчитися красиво говорити, хотів вступити в шлюб, але нічого цього не здійснив.
Сорін має добре серце. Він співчуває своїм рідним, захищає Костянтина і просить у сестри грошей для нього, застерігає Аркадіну: «не можна так… вести себе з молодим самолюбством». Треплев, в свою чергу, просить у матері грошей для дядька, так як вважає, що всі хвороби – від одноманітності життя.
Маша Шамраєва – дочка управителя маєтку Соріна. Вона нюхає тютюн і п’є горілку, ходить в чорному, носячи траур по самій собі, так як вважає себе найнещаснішою через нерозділене кохання до Треплева. Вона відповідає Аркадиній на зауваження, що виглядає старше своїх років: «А у мене таке відчуття, наче я народилася вже давно… І часто не буває жодного бажання жити».
Щоб вирвати з свого серця любов до Треплева, Маша виходить заміж за Медведенко, народжує дитину, але так і не може впоратися зі своїми почуттями. Отже, і тут трагедія неподіленої любові, яка подолала і материнські почуття, і почуття обов’язку.
Вчитель Семен Семенович Медведенко – чоловік середнього віку, помірний і добродушний, трохи освічений, але більше – обмежений, тому автор навіть підсміюється над ним. Хоча проблема бідності, особливо в середовищі провінційних вчителів, була дійсно серйозною.
Медведенко самовіддано любить Машу, терпляче переносить її примхи і байдужість. Отже, і тут існує проблема нерозділеного кохання у шлюбі.
Вибудовується такий любовний ланцюжок: Медведенко -> Маша -> Треплев -> Ніна -> Тригорін.