Автор – Генріх Гейне
Тема – Кохання (провідна), природи (супровідна).
Головна думка – Через нерозділене кохання природа здається неживою.
Ліричний герой помирає через кохання, переживає почуття безвиході, тому не відчуває краси природи.
Головна думка: переживання від нещасливого і невдалого кохання.
“Чому троянди немов неживі” художні засоби
- Епітети: фіалки мовчазні, холодне сонце, задума похмура, пустельна земля.
- Порівняння: троянди немов неживі; земля сіра, мов труна; мене мов безумця.
- Метафори: блакить гірко дзвенить і співа; трава тління і смерть таїть; сонце поля в задумі похмурій мина; в пітьму мене моя печаль жене.
- Анафора: Чому?
- Уособлення: троянди немов неживі, фіалки мовчазні.
“Чому троянди немов неживі” Гейне
Чому троянди немов неживі,
Кохана, скажи мені?
Чому, скажи, в зеленій траві
Фіалки такі мовчазні?
Чому так гірко дзвенить і співа
Жайворонком блакить?
Чому в своєму диханні трава
Тління і смерть таїть?
Чому холодне сонце поля
В задумі похмурій мина?
Чому така пустельна земля
I сіра, мов труна?
Чому мене, мов безумця, в пітьму
Моя печаль жене?
Скажи, кохана моя, чому
Покинула ти мене?
(Переклад Л. Первомайського)
Однією з особливостей збірки можна вважати пейзажні замальовки, де природа виступає як жива істота: подібно героєві вона сумує і радіє. Вірш звучить як пісня мінорної тональності. У поезії знаходимо образи фіалки, трави, жайворонка…