П’єса Генріка Ібсена «Ляльковий дім» («Нора») була написана в 1879р. Вона відноситься до соціальної драми, яка піддає нещадній критиці духовний стан норвезького суспільства. Даний напрямок у творчості письменника отримав назву «нової драми».
Назва «Ляльковий дім» не випадкова. Хоча спочатку Ібсен назвав п’єсу «Нора» – по імені головної героїні – згодом п’єса була ним перейменована в «Ляльковий дім».
Назва “Ляльковий дім” має символічний характер, вона символізує, на мою думку, крихкість, хиткість сімейного щастя в багатьох сім’ях. Генрік Ібсен хотів в творі «Ляльковий будинок» зобразити людський будинок фальшивих цінностей, за якими криються егоїзм, духовна порожнеча. Ця проблема і прихована в самій назві твору. Навіщо намагатися зберегати несправжнє, те, чого вже не повернеш.
Генрік Ібсен виступає за щирість і повагу у родинних стосунках, які й здатні створити справжній родинний затишок, а не “ляльковий дім”
У п’єсі «Ляльковий дім» розвінчана фальш зовнішньої ідилії подружнього життя Нори і Торвальда, аналізуються причини сімейної кризи. Здавалося б, чого ще бажати Норі! У неї є коханий чоловік, гарні діти, будинок. Хіба не про це мріє кожна жінка! Щастя спорідненого затишку засліплює жінку, у якої доля склалася не так вдало! Саме тому вона і не помічає відразу стурбованості своєї подруги Нори. А і вона вже не живе як безтурботна «білочка», як любив її називати чоловік.
Вона лише прикидається, бо не хоче порушити мир і спокій свого будинку. Адже вона берегиня щастя і любові. Її любов настільки сильна, що Нора не зупиняється перед жертвою, аби тільки всі поважали і головне її чоловіка, шанованого директора банку, хорошого сім’янина. Ще б! Та й що поганого в бажанні жінки зберегти тепло сімейного вогнища?
А з часом з’ясовується, що зберегти сім’ю намагається тільки вона. Для її чоловіка зовнішній імідж виявляється дорожчим за саму суть того, що Нора вважає спорідненим затишком. Вона й не розраховувала на подяку від нього, адже її діями керували любов і бажання врятувати його здоров’я. Борги віддавала сама і не почувалася нещасною від того, що змушена була відмовлятися від дорогих речей, красивих суконь. Вона сподівалася лише на розуміння. Але, вона зрозуміла страшну для себе правду: її будинок не справжній, він ляльковий. А життя – не дитячі ігри, і тому вона не хоче жити в ляльковому будинку, в світі фальші.
Так розкривається зміст назви п’єси «Ляльковий дім», яка виражає головну думку твору.