Детальний Аналіз
«Матінка Кураж та її діти» Бертольд Брехт
ПАСПОРТ
Автор: Бертольд Брехт
Рік написання: 1938—1939
Жанр: історико-алегорична драма (або драма-пересторога)
Основою п’єси Б. Брехта є події Тридцятирічної війни.
Основною темою твору, є тема війни. Війна, яка не щадить ні кого, робить людей злими і жадібними, вона змінює не тільки долі людей, але і долі цілих країн і континентів.
Ідея: несумісність материнства, щастя з війною і насильством.
Головна проблема твору: проблема війни та миру, відносини батьків та дітей, багатства та бідності.
Головні герої твору “Матінка Кураж та її діти”
- Матінка Кураж
- Катрін (Kattrin) — її німа дочка
- Ейліф (Eilif) – її старший син
- Швейцеркас (Schweizerkas) – її молодший син
“Матінка Кураж та її діти” є одним з найяскравіших втілень теорії “епічного театру”
Ознаки «епічного театру» у п’єсі:
- стисле викладення змісту на початку кожної картини;
- пісні-зонґи, які коментують дію;
- широке використання розповіді;
- монтаж — поєднання частин, епізодів без їхнього логічного зв’язку, що викликає у глядача потік асоціацій;
- використання параболи;
- «ефект від чуження».
Війна – захоплюючий бізнес! Вона псує людей, робить їх жорстокими і скупими, особливо якщо війна триває більше десяти років.
Я думаю, що Брехт не випадково звернувся саме до образу жінки, яка прислуговувала війні. Жінка і війна несумісні, особливо якщо у жінки є діти. Ні талант, ні кмітливість не допомагають матусі Кураж врятувати дітей. Сама вона – втілення війни, причина загибелі трьох близьких їй людей. Ейліфа вбили за його непосидючість, Швейцеркаса – за чесність, Катрін – за доброту. Ніхто з них не жив по її міркам, тому всі загинули.
Протилежністю Анни Фірлінг стає Катрін дивно, як вона могла залишитися такою чистою істотою, пройшовши з материнським “обозом” по дорогах війни. Вона ціною свого життя рятує ціле місто. Це – красива смерть.
Одна з найсильніших сцен – це коли вбивають Швейцеркаса. Щоб врятувати себе, матуся “не впізнає” убитого, і тіло наказують викинути на смітник.
Втрачаючи на війні всіх своїх дітей, Кураж так і не покидає поле бою і служивих і не поспішає прокричати прокляття війні – поки йде війна, жива її торгівля, а значить, є де і за чий рахунок поживитися.
П’єса надзвичайно психологічна, не можливо зрозуміти вчинки матусі Кураж та деяких героїв п’єси через їх моральні міркування. Образ матері завжди був дуже чистим, мати на все піде заради своїх дітей, вона пожертвує останнім шматком хліба заради них, а тут все не зовсім так. Кожна людина думає тільки про себе, не проявляє милосердя до оточуючих, і я розумію, що виною всьому війна. Хоча якщо подивитися на наше життя в даний час, то, по суті, люди такі ж егоїсти, не всі готові віддати останнє заради іншого. П’єса допомагає відкрити очі не тільки на життя в цілому, а змушує оцінити себе, який ти герой цієї п’єси: великодушний і милосердний або скупий і жорстокий, а може бути ти ховаєшся за спини інших і не готовий на самостійні вчинки ?!
Змальовуючи події XVII ст., Брехт звертав увагу співвітчизників на небезпеку егоїзму та байдужості. Він писав: «Завдання автора п’єси не в тому, щоб примусити матінку Кураж прозріти наприкінці… Авторові потрібно, щоб глядач прозрів. Прозріння Кураж суперечило б не тільки її характеру, а й перебігу подій у Німеччині 30-х років XX ст.». На думку Брехта, глядачі мали дійти висновку: фашизм загрожує всьому людству. Образ матінки Кураж може слугувати метафоричним образом Німеччини 1930-х років: розпочинаючи війну, німці вірили, що мають змогу розбагатіти; утрачаючи своїх дітей у боях, вважали, що ті загинули за велику ідею. Ця країна здолала страшні випробування, але, на відміну від матінки Кураж, її народ зрештою зробив правильні висновки.