Доба Руїни: смерть Б. Хмельницького, розкол України

Коротко та головне про причини та сутність періоду Руїни: від смерті Богдана Хмельницького до розколу України. ЗНО

 

Руїна – час безперервної боротьби за владу в Україні, занепаду української державності, втрати територіальної цілісності та розподілу її земель між сусідніми країнами.

Причини Руїни:

  • смерть Богдана Хмельницького та відсутність нового загальновизнаного лідера;
  • розкол у стані козацької старшини з приводу зовніш­ньополітичної орієнтації та конфлікт її інтересів з ін­тересами рядових козаків і селян;
  • зовнішнє втручання з боку Москви, Польщі, Туреч­чини та Криму.

Після смерті Б. Хмельницького старшинська рада від­сторонила від гетьманських обов’язків молодого Юрія Хмельницького, передавши булаву до рук колишньо­го генерального писаря Івана Виговського. Спираю­чись на козацьку верхівку, новий гетьман не користу­вався підтримкою низів. Невдала спроба відновлення шляхетського землеволодіння на Полтавщині викли­кала потужне козацько-селянське повстання на чолі з М. Пушкарем та Я. Барабашем. Лише за допомогою найманців гетьман приборкав повстання, під час яко­го загинуло до 50 тис. осіб.

У зовнішній політиці сподівався налагодити відно­сини з Польщею. Було укладено Гадяцький договір, що передбачав утворення Великого князівства Руського у складі Польщі, Литви та України об’єднаних на заса­дах рівноправ’я. Проте польські землевласники отриму­вали право повернути собі володіння, втрачені під час Визвольної війни 1648-1657 рр.

Гадяцький договір Московське царство використало як привід для військової інтервенції, спровокувавши українсько-московську війну. У червні 1659 р. сталася вирішальна битва під Конотопом, де московіти зазнали нищівної поразки. Ця перемога не додала популярнос­ті І. Виговському. Антигетьмановські повстання тривали по обидва боки Дніпра. Це змусило І. Виговського восени 1659 р. зректися гетьманства.

Новим гетьманом було затверджено Ю. Хмельницького (1659-1663). Він вирішив поновити союз з Московським царством. Скориставшись недосвідченістю Юрія, московити нав’язали йому Переяславські статті, які склада­лися з фальсифікованих Московією «Березневих статей» 1654 р. та низки додаткових пунктів, що суттєво обме­жували автономію Гетьманщини.

Загальне невдоволення умовами договору змусило Ю. Хмельницького, після поразки росіян у війні з Поль­щею під Слободищем, перейти на бік останньої. Під­твердженням розриву з Москвою і встановлення союз­ницьких відносин з поляками став Слободищенський трактат, який фактично відновлював дію Галицько­го договору. Частина лівобережних полків відмовила­ся визнавати умови трактату і припинила виконувати накази гетьмана. Ю. Хмельницькому не вдалося відновити контроль над Лівобережжям і на початку 1663 р. він зрікається булави та приймає чернецький постриг.

Дати

1657-1687 рр. – доба Руїни.

16 вересня 1658 р. – Гадяцький договір.

17 жовтня 1659 р. – Переяславські статті.

17 жовтня 1660 р. – Слободищенський трактат.

1663 р. – розкол Гетьманщини на Лівобережну і Правобережну.

Запам’ятайте

Переяславські статті – міжнародний договір між Гетьман­щиною і Московським царством. На відміну від «Березневих статей» (1654) значно обмежувалися суверенні права Геть­манщини та посилювався московський вплив на її землях. Так, гетьмана позбавляли права на самостійну зовнішню політику, призначення і звільнення на посади представників козацької старшини. Вибори гетьмана без погодження кан­дидатур з царським урядом були заборонені, значно зросла чисельність московських військ в Україні. Київський митро­полит підпорядковувався московському патріарху.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: