Духовний і моральний сенс подорожі героя в потойбічний світ у «Божественній комедії» Данте

Данте Аліг’єрі «Божественна комедія»:

Духовний і моральний сенс подорожі героя в потойбічний світ

 

План відповіді:

  1. Мандрівка в потойбічний світ — сюжет поеми Данте «Божественна комедія».
  2. Відображення реального життя і духовного стану Італії того часу у поемі.
  3. Три частини потойбічного світу: Пекло, Чистилище, Рай.
  4. Головна мета твору — «відвернути людей від гріха, привернути до Бога».

 

Данте Аліг’єрі — останній поет Середньовіччя і перший поет Відродження. «Божественна комедія» (1321 р.) — головний твір Данте. За своїм змістом «Божественна комедія»—поема. Назва пояснюється середньовічною поетичною традицією, згідно з якою «комедією» називали твір із сумним початком і щасливим кінцем, написаний народною (а не латинською) мовою. Дж. Боккаччо дав їй назву «божественна», маючи на увазі її досконалість і красу.

Сюжет поеми — зображення уявної мандрівки поета у потойбічний світ. Цей прийом відтворює схему популярного у середньовічній клерикальній (церковній) літературі жанру «видінь», тобто поетичних оповідань про те, як людині вдалося побачити таємниці потойбічного світу. Такий прийом використовували великі античні попередники Данте (Гомер, Вергілій, Овідій).

Середньовічні «видіння» відволікали людину від мирської суєти, показували їй гріховність земного життя та спонукали звертатися думками до загробної відплати за свої діяння. А Данте використовує форму «видінь» з метою щонайповнішого відображення реального життя; він творить суд над людськими недоліками, а то й злочинами не в ім’я заперечення земного життя, а задля його виправлення, щоб змусити людей поводитися як належить. Тобто у Данте поема сповнена цілком реальних проблем, бо він створює картину духовного стану сучасної йому Італії.

Твір поділяється на три великі частини, присвячені зображенню трьох частин потойбічного світу — Пекла, Чистилища та Раю. У перших двох підземних світах Данте подорожує у супроводі тіні великого римською поета Вергілія. По Раю поета веде тінь його коханої Беатріче.

Данте стверджував, що його поему можна розглядати у чотирьох аспектах.

Перший аспект — буквальний: текст сприймається так, як він написаний: блукання автора в лісі й фантастична зустріч із Берилієм, який начебто врятував його від звірів. Другий аспект — алегоричний: за описаними ситуаціями стоять певні факти реального життя. Третій — моральний: у творі відбито переживання й роздуми людини. Четвертий —філософський: осмислення зображеного.

З одного боку, начебто описується те, що відбувається з душами людей після смерті, з іншого — це справжнє людське життя з добрими та злими вчинками, яке отримує справедливу оцінку. Адже Данте замислив свою книгу не просто як розважальний твір. Її мета — допомогти людям на цьому світі пройти через усі суворі випробування та страждання душі, очиститися від гріхів та досягти щастя. Сам Данте так визначив мету свого твору: «Мети поеми — вирвати людей, які живуть нині, зі стану мізерії і піднести їх до щастя, відвернути їх від гріха, привернути до Бога».

Пекло, де страждають душі грішників, має у Данте 9 кіл. Це загальна картина людських вад. Тут опинилися душі тих людей, які порушили Божі заповіді, вчинили гріх. Найстрашніший гріх, на думку поета, — це зрада.

Споглядаючи муки грішників, Данте з жахом усвідомлює власну грішність, але його боронить любов. Образ Беатріче став для поета символом любові Божої. Беатріче супроводжує героя в Раю. У фіналі авторові з’являється видіння Бога, і йому відкривається ідея Божественної любові.

Отже, «Божественна комедія» — це поема про самого Данте і водночас про людину й усе людство, які повинні пройти шляхом морального очищення і наблизитись до Божественної істини й любові.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар