Економічний розвиток західноукраїнських земель у 2 пол. 19 ст.
Час читання: 2 хв
Коротко та головне про Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у 2 пол. XIX ст.
Згідно з переписом населення 1900 р. у Галичині мешкало 7,1 млн осіб (українців – 42,3%). Українці переважали у всіх західноукраїнських землях (Східній Галичині, Буковині, Закарпатті) – 4,6 млн із 6,4 млн.
У цілому більшість населення Західної України потерпало від катастрофічної бідності. Розвитку сільського господарства перешкоджало малоземелля, кругова порука, викупні платежі (для галицьких українців вони були в 5 разів більшими ніж для німецьких селян), великі податки. Наприкінці XIX ст. бідняцькі селянські господарства становили понад 80% від загальної кількості.
У промисловості переважали дрібні підприємства з майже повного відсутністю механічних приладів. Вони були розташовані у селах та невеликих містечках. Ряд галузей (цукрова, шкіряна, текстильна) не могли витримати конкуренції з більш дешевими та якіснішими виробами з центральних регіонів імперії, та перебували у стані занепаду. Більш успішно розвивалися переробні галузі – нафтова та лісообробна.
Чи не єдиним виходом із цієї ситуації стає трудова еміграція до країн Північної і Південної Америки тощо, що набуває масового характеру вже з 1870-х рр. Першими українськими трудовими мігрантами, що виїхали до США, стали вихідці із Закарпаття. До 1900 р. виїхало майже 200 тис. осіб.
Дати
1864 р. – будівництво першої залізниці на західноукраїнських землях (Краків – Львів).
1894 р. – зародження кооперативного руху.
Запам’ятайте
Трудова міграція – переміщення працездатної особи з метою працевлаштування на певний термін.
Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
