Економічний розвиток українських земель 16-17 ст.

Коротко та головне про Соціально-економічний розвиток українських земель у 2-й пол. XVI – 1-й пол. XVII ст. ЗНО

Землеробство продовжує залишатися основною галуззю економіки. Відбувається розвиток ремесел (до 270 ви­дів). Поряд із цехами починають з’являтися перші ма­нуфактурні виробництва. Активна торгівля сприяла зростанню міст. На початку XVII ст. найбільшими укра­їнськими містами були Львів (18 тис.), Київ (15 тис.).

Подальше розширення фільваркової системи викликає прискорення процесу обезземелення селян та збільшен­ня панщини, що в подальшому призвело до юридично­го оформлення кріпацтва. Важливим етапом у закрі­паченні селян стало видання королем Сигізмундом II Августом «Устави на волоки» (1557). Наступним кроком став артикул короля Генріха Валуа у 1573 р. Цей арти­кул знайшов своє юридичне підтвердження у третьому Литовському статуті 1588 р., який пов’язують із остаточ­ним закріпаченням селянства.

Дати

1588 р. — юридичне оформлення кріпацтва в українських землях.

Запам’ятайте

Мануфактура – різновид промислового виробництва, якому притаманний поділ праці між найманими робітниками та ви­користанням ручної праці.

«Устави на волоки» – правовий документ, що визначав за­сади реалізації земельної та фінансово-податкової реформи у землях Великого князівства Литовського. Волока (від 16,8 до 21,8 га) стала єдиною одиницею оподаткування.

Литовські статути – основний правовий кодекс Велико­го князівства Литовського. Мав три основні редакції: 1529, 1566, 1588 рр. Литовські статути формувалися на основі звичаєвого литовського, білоруського, українського права, місцевої судової практики, «Руської правди», польських су­дебників тощо.