Гетьманщина. Державотворчі процеси під час національно-визвольної війни

Коротко та головне про Державотворчі процеси під час національно-визвольної війни. Гетьманщина. ЗНО

 

Визволення від польського гноблення більшої частини території України поставило проблему реорганізації адміністративно-територіального устрою Гетьманщини та створення ефективних органів державної влади.

Як територіальне ядро майбутньої козацької держа­ви розглядалися 16 полків, створених у січні-лютому 1650 р. Запорізька Січ користувалася широкою автоно­мією. Вона не входила до жодного з полків, безпосеред­ньо підлягала гетьману та мала право обирати власно­го кошового отамана.

Старшинська рада перебрала на себе повноваження головного органу державної влади. Вона вирішувала важливі проблеми у сфері політики, економіки, військо­ві питання тощо. Гетьман обов’язково мав дослухати­ся до ухвал ради. Він уособлював виконавчу та судову гілки влади, стояв на чолі війська, уряду (Генеральної канцелярії), державної адміністрації. Також повнова­ження гетьмана дозволяли йому скликати ради, кон­тролювати фінанси (з 1649 р. карбували власну монету), визначати зовнішньополітичний курс. Б. Хмельниць­кий із самого початку намагався зосередити у своїх ру­ках максимум владних повноважень, розглядаючи за­лежність від Варшави як формальність.

Генеральній старшині належали ключові військово-ад­міністративні посади. У межах полків владу ділили полковники, сотники та отамани. Таким чином Геть­манщина була державним утворенням воєнізованого характеру, у якому мала місце спроба перенесення мо­делі, що існувала на Запорізькій Січі на упорядкування адміністративно-територіального устрою земель, що ві­дійшли під контроль козацтва.

Запам’ятайте

Військо Запорізьке (Гетьманщина) – із сер. XVII ст. назва української козацької держави на чолі з гетьманами.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: