“Модри Камень” скорочено (сюжет)
Оповідання “Модри Камень” розповідає про часи Другої світової війни. Події відбуваються на словацькому кордоні, в горах.
Оповідь ведеться від першої особи. Оповідач звертається до дівчини, ніби розповідає про події їй.
Вперше він побачив її в Рудних горах. Її звали Тереза.
Він постукав в її вікно. В хаті були вона і мати. Його спочатку не хотіли пускати, боялися. Але зрозуміли, що то “свої – руські” і впустили. Вони були словаки і добре розуміли руських. Дівчина була в білій сорочці і з чорною пов’язкою на руці. Разом з матір’ю вони носили траур по синові і братові. Його звали Францішек. Він постійно слухав радіо – і Прагу, і Москву. Він хвалився всім на роботі, що він чув. За це його назвали партизаном і розстріляли. А батька їхнього погнали з дому “германам рити шанці”. Оповідач покликав зі схованки і свого товариша Іллю. Вони три доби провели в горах без вогню і їжі. Вони були партизаними і своє завдання виконали – розгляділи з гір увесь тил ворога.
Тереза знімала з рук оповідача закривавлені бинти. Йому подобався ніжний доторк її пальців. Перев’язала руки знову. Повечеряли і полягали спати. Оповідач відчув як дівчина “входить до серця”.
Вранці партизани подякували і зазбирались в дорогу. Тереза вийшла їх проводжати. За Модри Каменем гримів фронт. “Мудрий Камінь” називали містечко бійці, бо довго не могли його взяти. Дівчина показала їм кращий шлях. Оповідач попросив її чекати – він повернеться.
Він таки повернувся. На місці її будинку лиш попіл і мати. Вона щось перебирає, шукає. Спочатку не впізнала оповідача, а потім, впізнавши, розповіла як забрали Терезу. Це сталось наступного дня після того як оповідач з товаришем пішли. Прийшли поліціянти шукати батька Терези – він утік з робіт. Вони думали, що він був вдома, бачили сліди партизан на снігу, знайшли закривавлений бинт. Почали допитувати Терезу й матір. Але вони про батька нічого не знали, а про партизан мовчали. Повели Терезу на Мікулов. Дорогою вона все оберталась і дивилась на Модри Камень, прощалась з містом і тим, на кого сподівалась чекати. Мати все йшла за ними, а потім спіткнулась і вдарилась об камінь.
Оповідач не може забути Терезу. Йому все уявляється вона жива. Вони зустрічаються в горах, сідають на камінь, дивляться за Модри Камень, туди, де колись пролягала оборона руських від німців, і багато говорять.