Характеристика «І нудно, і сумно…» Лермонтов
Л. Пастернак. Лермонтов пише вірші. 1891
Характеристика вірша
«І нудно, і сумно…»
Михайла Лермонтова
Вірш «І нудно і сумно…» було написано, коли його авторові ще не виповнилося 26 років. Розвиток Лермонтова як особистості, а також його поетичний геній сприяли тому, що він, ще зовсім молодий, зумів створити справжній художній шедевр.
Вірш побудований у формі внутрішнього монологу, який фактично перетворюється на діалог двох половинок «Я» ліричного героя. Вчитавшись у рядки вірша, ми можемо чітко виокремити дві позиції людини у ставленні до сенсу життя. Перша позиція — це позиція оптиміста, який живе почуттями й емоціями та вірить у те, що в житті є багато принад. Поет виділяє чотири з них: бажання, кохання, самоаналіз, пристрасті. Але скептик, який покладається лише на холодний розум, усі ці людські задоволення заперечує, розкриває їхню марність, нещирість, швидкоплинність, нездійсненність. А тому, зрештою, для нього життя — це «лиш жарт, де ані змісту, ані глузду немає».
Цей лермонтовський вірш дуже вдало переклав українською мовою М. Терещенко. Перекладачеві вдалося зберегти весь зміст твору, його образну структуру й дуже точно відтворити стилістику Лермонтова.
Жанр вірша: елегія.
Провідний мотив: самотність, «світова скорбота».
Художні засоби в елегії:
- епітети («найкращі хвилини», «солодких недуг»);
- риторичні питання («Чи варто даремно і вічно бажать?»);
- риторичні оклики («І нудно і сумно!»);
- антоніми («і радість, і мука»).
Теги: І нудно і сумно, Лермонтов