Хвильовий “Редактор Карк” скорочено
Редактор Карк думав про бравнінг у столі. Лишив його і пішов з контори додому. Дорогою його покликали: “Товаришу!” – він обернувся і побачив сліпого чоловіка, перевів його через дорогу, згадав події сімнадцятого року.
Вдома до Карка прийшов давній товариш Шкіц. Говорили про революцію, політику, Україну. Шкіц пішов. Карк пив чай з хазяйкою квартири. А потім говорив з Нюсею (була його сусідкою) – вона бачила в його очах степи.
На роботі Карку було важко – і в редакції, і в конторі. Він любив сидіти в кімнаті коректорів. Карку не раз згадували, що він – інтелігент і він щоразу червонів. Карка не покидала думка про бравнінг.
Одного разу, після розмови з Нюсею, він просидів у кімнаті біля столу з бравнінгом до третьої години ночі. Автор оголошує, що на цьому новелу скінчено.
Хвильовий “Редактор Карк” аналіз
Рік написання – 1923
Редактор Карк — головний герой однойменної новели — лише в своїх мріях повертається до часу національної революції, коли світ існував ще в своїй цілісності, не розірваним між мрією та реальністю.
Карка, цього сумного дон Кіхота, жахає усвідомлення, що революція, якій офірували себе цілі покоління, нічого не змінила: “На цій вулиці, на цім місці —тут тепер міщани проходять, провозять свині з околиці — гурток матросів умирав у нерівній боротьбі з ворогами”.