«Євгеній Онєгін»: образи Ольги й Тетяни Ларіних (таблиця)

Образи Ольги й Тетяни Ларіних у романі

Олександра Пушкіна

«Євгеній Онєгін»

Тетяна та Ольга Ларіни: несхожі сестри

В образах Ольги й Тетяни О. С. Пушкін утілив два типи жіночих характерів. Обидва ці персонажі у творі показані абсолютно протилежними натурами.

Тетяна Ларіна, подібно до шекспірівської Джульєтти, стала символом жіночності, глибокої, безмежної любові та порядності. Тетяна — людина з гармонійним внутрішнім світом і чистою душею.

І хоча роман Пушкіна названо «Євгеній Онєгін», образ Тетяни Ларіної не менш важливий і цікавий, аніж образ Онєгіна. Переважну роль у формуванні поглядів Тетяни і її почуттів відіграли книги, за якими вона судила про життя. Романи їй заміняли все, давали можливість знайти «сну жароту самітну». Захоплення книгами, занурення в інший, фантастичний світ, наповнений усіма фарбами життя, було для Тетяни не простоюрозвагою. Дівчина шукала в ньому те, чого не могла знайти у світі реальному. Можливо, у зв’язку із цим і трапилася її перша життєва невдача, фатальна помилка — кохання до Онєгіна. Сприймаючи навколишнє оточення як далеке, осоружне кожній клітинці її поетичної душі, Тетяна створила свій ілюзорний світ, у якому правили добро, краса, любов, справедливість. Для повноти картини бракувало тільки одного — героя, єдиного й неповторного. Чи не тому замислений, оповитий таємницею сусід Онєгін здався Тетяні втіленням всіх її дівочих мрій? Лист Тетяни — це миле й зворушливе освідчення в коханні, яке найбільш повно відбиває всю гаму почуттів, що охопили її непорочну, бентежну душу.

Онєгін був зворушений ніжним зізнанням Тетяни, але не готовий взяти на себе тягар відповідальності за чужу долю, чужі почуття й чужу надію. його порада проста й відбиває набутий ним досвід життя в суспільстві.

Закохана Тетяна виявилася гарною ученицею. Упоравшись із нестерпним душевним болем, вона навчилася «опановувати себе». Тетяна через кілька років життя в Петербурзі вже інша: вона тепер вміє триматися у вищому світі, недоступна й по-царськи велична. І при цьому не зрікається самої себе, поводиться природно. Тетяну вважають королевою столиці, і Онєгін раптом закохується в неї. Але тут вона виявляє власну гідність: залишається вірною своєму чоловікові, хоча в глибині душі ще живе її дівоче кохання до Онєгіна. Сила волі допомагає їй дотримати чесності, шляхетності у ставленні й до своєї сім’ї. Отже, Тетяна Ларіна є еталоном чутливої, жіночної, мрійливої особистості. Але водночас образ Тетяни — це образ сильної, чесної та порядної жінки.

Цілковита протилежність Тетяні — її молодша сестра Ольга Ларіна, наречена Володимира Ленського. В Ользі багато життєрадісності, жвавості.

Вона завжди «з легкою посмішкою на вустах», всюди в будинку Ларіних чути її «дзвінкий сміх». її чеснотами поет вважає скромність, слухняність, простодушність і веселість.

Ольга — звичайна сільська панночка, у якої не виникає прагнень кращого, цікавішого життя. Основна риса героїні — легковажність, головною цінністю є веселе та безтурботне життя.

Зовнішня привабливість і чарівна життєрадісність Ольги не можуть приховати нерозвиненість її душевного світу. Вона не може зрозуміти Тетяну, у неї не змінюються поведінка й настрій напередодні дуелі Ленського. їй не потрібна жертва, яку приніс Ленський цією дуеллю.

В образі Ольги О. С. Пушкін втілив один з жіночих типів — гарної, чарівної жінки, грайливої, веселої, безтурботної. Якщо додати до всіх перерахованих вище якостей поверховість сприйняття й легкість суджень, то вийде найпоширеніший жіночий образ, досить привабливий, але недостатньо глибокий.