Який зміст жниварських пісень?
Пісня супроводжує українця впродовж усього життя. Народження дитини, весілля, смерть – скрізь вона виконує чи не найголовнішу функцію. Ще з давніх-давен пісню оберігали, передавали з покоління в покоління.
Особливу цінність для українського фольклору становлять пісні календарно-обрядового циклу, зокрема жниварські. Виконувалися вони в період після Івана Купала. Саме тоді всі гуляння відходили на інший план і починалися складні польові клопоти. Тому, який настрій у жниварських пісень, так і проходила сама робота.
Як правило, вони прославляли хлібороба-трудівника, багатство рідної землі. Поділялися жниварські пісні на кілька періодів: зажинкові, жнивні й обжинкові. Зажинкові виконувались на початку роботи, жнивні – під час збирання урожаю, ну і, відповідно, обжинкові – символізували закінчення робіт. Серед найвідоміших таких пісень є «У неділю поранесенько», «Ой я жала, жала», «Ой як женці на поріг» та багато-багато інших.
Пісенною справою на полі займалися переважно жінки. По закінченню всієї роботи, брали останній сніп, перев’язували його червоною стрічкою і приносили в село зі словами: «Роди, Боже, на всякого долю: і бідного, і багатого». Житні колоски, як символ добробуту й врожаю, клали на хлібину, а молоді дівчата вплітали їх у своє волосся.
Як бачимо, жниварські пісні пронизані оптимізмом на ввесь подальший рік. Так, як і іншим календарно-обрядовим пісням, їх притаманні метафоричні конструкції, епітети, зменшувально-пестлива лексика. Кожен текст сповнений магією й побажаннями здоров’я, гарного збіжжя, добробуту й усіляких гараздів.