«Книга пісень» Генріха Гейне
Особливості композиції збірки
1827 року з’явилася знаменита поетична збірка «Книга пісень», яка увібрала все краще з поетичного доробку Генріха Гейне 1816-1827 рр. «Книга пісень» є ліричною повістю, складові якої об’єднано спільною темою — темою кохання. У віршах збірки знайшли відображення переживання поета, пов’язані з почуттям нерозділеного кохання до кузини Амалії; дослідники творчості Гейне знаходять тут сліди й інших юнацьких захоплень.
«З мого великого болю творю я пісні маленькі»,— говорив поет. Однак велич Гейне-поета виявилася в тому, що в інтимно-ліричній темі, що є провідною для більшості віршів «Книги пісень», він зумів відобразити істотні риси свого сучасника — молодої людини 1810-1820-х рр.