З одного боку, художню структуру своєї збірки поет будує за аналогією до поетичної збірки «Канцоньєре» (XIV ст.) італійського поета епохи Відродження Франческо Петрарки, який оспівує в ній своє кохання до мадонни Лаури. У Петрарки Гейне запозичує й назву свого твору: «Канцоньєре» в перекладі означає «Книга пісень».
З іншого боку, називаючи свої вірші піснями, Гейне орієнтується на притаманну німецькій романтичній поезії 1820-х рр. тенденцію до наслідування зразків народнопісенної творчості.
«Книга пісень» містить 215 віршів, об’єднаних у п’ять циклів:
Цикл «Юнацькі страждання»
Цикл «Ліричне інтермецо»
Цикл «Знову на батьківщині»
збірки відображають три етапи нерозділеного кохання ліричного героя
Цикл «З подорожі на Гарц»
Цикл «Північне море»
збірки тематично пов’язані з історією кохання
У складі збірки поезії різних жанрів: пісня, балада, романс, сонет, що свідчить про орієнтування Гейне на народну поезію, на ритмомелодику, образність і стиль німецьких народних пісень.
Цикл «Юнацькі страждання»
Цикл містить невеличкі розділи, вірші в яких згруповано за тематичним і жанровим принципами («Сновидіння», «Пісні», «Романси», «Сонети»). Наскрізна тема циклу — муки нерозділеного кохання, ревнощі до щасливого суперника, різні історії нещасливих закоханих. У першому циклі кохання — це фатальна, ірраціональна сила, що несе страждання й загибель. Поет живе у світі гнітючих снів і марень, його переслідують образи нерозділеної любові й зрадливої коханої, перед ним постають привиди й мерці з могил, і всі вони — жертви нещасливого кохання.
Цикл «Ліричне інтермецо»
Цикл містить пролог та невеликі ліричні мініатюри.
Відповідно до назви, цикл розгортає тему нерозділеного кохання ліричного героя з дещо іншим емоційним та смисловим забарвленням. На відміну від першого циклу, тут кохання не є фатальною силою, тут воно постає як суто людське почуття, що приносить і щастя, і муки.
Цикл «Знову на батьківщині»
Цикл продовжує тему нещасливого кохання. Змучений нерозділеним коханням, поет шукає забуття та втіхи в мандрах. його ваблять рейнські простори, казкові пейзажі, прості люди. Він повертається до рідного міста, де колись уперше покохав, зустрічається із сім’єю своєї коханої, і в його душі оживають спогади про душевні муки. Ліричний герой дивиться на минуле очима досвідченої людини. юнацькі страждання близькі йому як спогад. цикл містить найбільшу кількість поетичних шедеврів, до яких, зокрема, належать вірші «Не знаю, що стало зо мною.», «Вечірні промені ясні.», «Вмирають люди, і роки.», «Хотів би я в слово єдине.» тощо.
Цикл «З подорожі на Гарц»
Назва цього циклу пов’язана з мандрівкою Гейне після закінчення ним університету на північ Німеччини, де він відвідав гірський масив Гарц. Вірші цього циклу не відбивають безпосередньо душевну драму ліричного героя, але поглиблюють уявлення читача про світ його внутрішніх переживань, про його співчутливе й скорботне серце, яке тут протиставлено душевній порожнечі міщан-обивателів, що в бездумній гонитві за благами цивілізації втратили зв’язок із природою, здатність щиросердно сприймати світ та людей, які їх оточують.
Цикл «Північне море»
Цикл навіяло поетові перебування на морському курорті Нордерней улітку 1825 і 1826 рр. Море символізує свободу, нездоланне прагнення людиною гармонії, джерело людської діяльності. Ліричний герой, зазнавши розчарування та втрати, прагне жити одним життям із природою, почуватися малою, але необхідною часткою Всесвіту. йому здаються тепер марнотою даремні нервування, він позбувся романтичних мрій та ілюзій. Поет творить зразки високої філософської лірики, у якій природа співвідноситься з людиною, а людське життя вимірюють масштабами світобудови. Перед стихією втрачає всеосяжне значення любовна трагедія ліричного героя.
Рейтинг
( 2 оцінки, середнє 4.5 з 5 )
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
