«Коли розлучаються двоє» аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.
Аналіз
«Коли розлучаються двоє»
Генріх Гейне
ПАСПОРТ
Автор: Генріх Гейне
Збірка: «Книга пісень».
Тема: Прощання, розлука.
Головна думка: У кожного своя історія розлуки.
Ліричний герой дуже сумний, тому що розлучається з коханою.
“Коли розлучаються двоє” художні засоби
- Іронія (перша строфа, складається із штампів),
- метафора («сум, зітхання прийшли самі»).
“Коли розлучаються двоє” Гейне
Коли розлучаються двоє,
За руки беруться вони,
I плачуть, і тяжко зітхають,
Без ліку зітхають, смутні.
З тобою ми вдвох не зітхали.
Ніколи не плакали ми;
Той сум, оті тяжкі зітхання
Прийшли до нас згодом самі.
(Переклад М. Славинського)
Центральна тема вірша — тема розлуки, прощання. Відчуття втрати завжди приходить пізніше, особливо, якщо йдеться про нерозділене кохання. Поет любить і страждає через те, що кохана дівчина не відповідає йому взаємністю.
Вірш «Коли розлучаються двоє…» немовби вихоплює зі щемливої сповіді ліричного героя циклу той момент у його стосунках із коханою, коли в них настає найважча пора — болісного, але неминучого розлучення, яке, мов гострий ніж, ділить навпіл світосприйняття ліричного героя: на минуле, коли бодай зрідка він міг бачитися зі своєю коханою, і теперішнє, коли її образ з’являтиметься йому лише в овіяних смутком спогадах. Вірш побудовано у формі контрастного зіставлення. Перші чотири рядки вірша змальовують ситуацію розлучення так, як це, на думку поета, найчастіше буває в житті:
Коли розлучаються двоє,
За руки беруться вони,
І плачуть, і тяжко зітхають,
Без ліку зітхають, смутні.
(Переклад М. Стависького)
Наступні чотири рядки відтворюють цю саму подію, але в ситуації прощання зі своєю коханою ліричного героя Гейне