Аналіз «Коли розлучаються двоє» Гейне

«Коли розлучаються двоє» аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.

 

Аналіз

«Коли розлучаються двоє»

Генріх Гейне

 

ПАСПОРТ

Автор: Генріх Гейне

Збірка: «Книга пісень».

Тема: Прощання, розлука.

Головна думка: У кожного своя історія розлуки.

Ліричний герой дуже сумний, тому що розлучається з коханою.

 

“Коли розлучаються двоє” художні засоби

  • Іронія (перша строфа, складається із штампів),
  • метафора («сум, зітхання прийшли самі»).

 

“Коли розлучаються двоє” Гейне

Коли розлучаються двоє,
За руки беруться вони,
I плачуть, і тяжко зітхають,
Без ліку зітхають, смутні.
З тобою ми вдвох не зітхали.
Ніколи не плакали ми;
Той сум, оті тяжкі зітхання
Прийшли до нас згодом самі.
(Переклад М. Славинського)

 

Центральна тема вірша — тема розлуки, прощання. Відчуття втрати завжди приходить пізніше, особливо, якщо йдеться про нерозділене кохання. Поет любить і страждає через те, що кохана дівчина не відповідає йому взаємністю.

Вірш «Коли розлучаються двоє…» немовби вихоплює зі щемливої сповіді ліричного героя циклу той момент у його стосунках із коханою, коли в них настає найважча пора — болісного, але неминучого розлучення, яке, мов гострий ніж, ділить навпіл світосприйняття ліричного героя: на минуле, коли бодай зрідка він міг бачитися зі своєю коханою, і теперішнє, коли її образ з’являтиметься йому лише в овіяних смутком спогадах. Вірш побудовано у формі контрастного зіставлення. Перші чотири рядки вірша змальовують ситуацію розлучення так, як це, на думку поета, найчастіше буває в житті:

Коли розлучаються двоє,
За руки беруться вони,
І плачуть, і тяжко зітхають,
Без ліку зітхають, смутні.
(Переклад М. Стависького)

Наступні чотири рядки відтворюють цю саму подію, але в ситуації прощання зі своєю коханою ліричного героя Гейне

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар