Коломийки — це

Що таке коломийки?

 

«Коломийки — ніби розсипане намисто з перлів, що перекочуються з місця на місце й мерехтять, приваблюючи своїм блиском», — стверджував великий український письменник І. Франко. Що ж це за жанр пісенної народної творчості, який порівнюють із коштовностями? Коломийка — жанр українських народних пісень, які за ритмом і мелодикою пов’язані з однойменним народним танцем. Це коротка, здебільшого дворядкова пісня, кожен рядок якої складається з чотирнадцяти складів. Порівняно з іншими жанрами народних пісень коломийка простіша: вона дає декілька штрихів, за якими можна домислити розгорнуту картину, або ж цими штрихами й вичерпується смисл сказаного. Коломийка може бути приспівкою до танцю або існувати незалежно від нього. Її виконують за мелодією усталеного типу. У коломийці поєднано пісню, міміку й танець. Це надає їй своєрідної театральності, динамічності й енергії. Коломийку виконують по-особливому: темп танцю під час її виконання постійно зростає. Кожен учасник коломийки співає тільки одну строфу, бо поєднати швидкий танець із співом нелегко. Будова пісні цього жанру продиктована ритмікою руху. Танець вимагає синхронного виконання, тому танцюристові треба на ходу пригадати чи зімпровізувати (додумати, а то й вигадати) текст, дбаючи передусім про те, аби він уклався в ритм і темп танцю. Коломийки поширені здебільшого в західних областях України, проте їх люблять слухати в усіх регіонах. Побутує версія, що слово коломийка походить від назви міста Коломиї — культурного осередку Гуцульщини. Ці пісні виникли ще в XV–XVI ст., а набули поширення на початку ХІХ ст.

Часто певна тема об’єднує низку коломийок, утворюючи «в’язанку» («віночок»). За змістом коломийки поділяють на такі основні цикли: дозвілля молоді; залицяння, думки про одруження; родинне життя; жартівливі коломийки; сучасні коломийки. У коломийках лунає жартівливий, життєствердний пафос. Мабуть, через це їх не забувають, а передають із покоління в покоління.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар