Коротко та головне про Колонізацію Південної України у 2-й пол. XVIII ст. ЗНО
Приєднання до Російської імперії Північного Причорномор’я та Криму в останній чверті XVIII ст. не тільки ліквідувало плацдарм для постійних нападів на українські землі з боку турків і татар, але й дозволило перейти до активного освоювання земель на Півдні України.
Колонізація цього регіону була трьох видів:
- Поміщицька колонізація: більшість поміщиків походила з російських військових та чиновників. Українські старшини становили невелику частку переселенців. Імперська влада продавала ці землі за безцінь. Це дозволило поміщикам скупити понад 8 млн десятин землі.
- Селянська колонізація: селяни переважно з Правобережної України, хоча зустрічалися серед них і вихідці з Лівобережжя. Особисто вільні селяни отримували державні, казенні землі. Серед селян Півдня України можна виділити три окремі групи: вільні, поміщицькі, державні.
- Міська колонізація: із 70-х рр. XVIII ст. починається процес розбудови міст, розвитку Нових адміністративних і торговельних центрів. У 1770 р. засновано Олександрівськ, у 1776 – Катеринослав, у 1789 – Миколаїв, а у 1795 Одесу. Наприкінці XVIII ст. за цим регіоном закріпилася назва – Новоросія. З 1796 р. регіон став Новоросійською губернією.
Дати
1783 р. – приєднання Криму до Російської імперії.
Запам’ятайте
Ясський мир (1791) договір між Росією й Османською імперією, що завершив російсько-турецьку війну 1787-1791 рр. Російська імперія отримала українські землі у межиріччі Південного Бугу і Дністра. Договір Істотно зміцнював становище Росії у Південній Україні.