Колонізація Південної України 18 ст.

Коротко та головне про Колонізацію Південної України у 2-й пол. XVIII ст. ЗНО

 

Приєднання до Російської імперії Північного Причор­номор’я та Криму в останній чверті XVIII ст. не тільки ліквідувало плацдарм для постійних нападів на україн­ські землі з боку турків і татар, але й дозволило перей­ти до активного освоювання земель на Півдні України.

Колонізація цього регіону була трьох видів:

  • Поміщицька колонізація: більшість поміщиків похо­дила з російських військових та чиновників. Українські старшини становили невелику частку переселенців. Ім­перська влада продавала ці землі за безцінь. Це дозво­лило поміщикам скупити понад 8 млн десятин землі.
  • Селянська колонізація: селяни переважно з Право­бережної України, хоча зустрічалися серед них і вихід­ці з Лівобережжя. Особисто вільні селяни отримували державні, казенні землі. Серед селян Півдня України можна виділити три окремі групи: вільні, поміщиць­кі, державні.
  • Міська колонізація: із 70-х рр. XVIII ст. починається процес розбудови міст, розвитку Нових адміністратив­них і торговельних центрів. У 1770 р. засновано Олександрівськ, у 1776 – Катеринослав, у 1789 – Мико­лаїв, а у 1795 Одесу. Наприкінці XVIII ст. за цим регіоном закріпилася назва – Новоросія. З 1796 р. ре­гіон став Новоросійською губернією.

Дати

1783 р. – приєднання Криму до Російської імперії.

Запам’ятайте

Ясський мир (1791) договір між Росією й Османською ім­перією, що завершив російсько-турецьку війну 1787-1791 рр. Російська імперія отримала українські землі у межиріччі Пів­денного Бугу і Дністра. Договір Істотно зміцнював станови­ще Росії у Південній Україні.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: