Коротко та головне про причини та наслідки козацько-селянських повстань наприкінці XVI ст. ЗНО
Наприкінці XVI ст. посилення соціального, національного та релігійного гноблення на українських землях спровокувало хвилю козацько-селянських повстань.
Першим потужним повстанням стало повстання на чолі з реєстровим козаком Криштофом Косинським (1591-1593). Поштовхом до повстання виявився конфлікт К. Косинського з польським шляхтичем Я. Острозьким. Повстання охопило Київщину, Волинь, Брацлавщину та частково Поділля. Полякам довго не вдавалося розбити прибічників К. Косинського, і вони були змушені навіть погодитися на перемир’я. Проте у лютому 1593 р. повстанці зазнали поразки від загонів О. Вишневецького у битві під П’яткою на Житомирщині, згодом було підступно вбито К. Косинського.
Наступне велике повстання у 1594-1596 рр. очолив Северин Наливайко. Повстанці захопили Вінницю, Луцьк, Бар, Кременець та низку білоруських міст. До повстанців приєдналися і запорожці, яких привів Григорій Лобода. Але навесні 1596 р. повстанці зазнали поразки, а самого С. Наливайка стратили у Варшаві.
Головними причинами поразок повстань були: відсутність чіткого плану дій у повсталих; слабка озброєність; наявність суттєвих розбіжностей між запорізькими та реєстровими козаками.
Дати
1591-1593 рр. – повстання Криштофа Косинського.
1594-1596 рр. – повстання Северина Наливайка.
Запам’ятайте
Северин Наливайко (?-1597) – український військовий діяч, козацький лідер. Служив надвірним козаком у князя Я. Острозького та брав участь у придушенні повстання К. Косинського.