Козацько-селянські повстання 17 століття

Коротко та головне про Козацько-селянські повстання 1 пол. XVII ст. ЗНО

 

Після перемоги у Хотинській війні та смерті гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного, польська влада повернулася до політики обмеження прав козацтва (козакам було заборонено судноплавство по Дніпру), закріпачення селян та насадження католицтва. Це викликало нову хвилю повстань.

У 1625 р. вибухнуло повстання на чолі з М. Жмайлом. Його наслідком стало укладання Куруківської угоди: реєстр 6 тис., козакам заборонили здійснювати напади на турецькі володіння. У 1630 р. відбулося потужне повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила). Центром антипольського виступу стала Переяславщина, де 15 травня 1630 р. козаки та селяни розгромили елітний загін поляків — Золоту роту («Тарасова ніч»). Завдяки цій перемозі козацький реєстр збільшили до 8 тис., а повстанці отримували амністію.

З метою контролю та ізоляції Січі, у сер. 30-х рр. XVII ст. поляки збудували фортецю Кодак. Але невдовзі вона була зруйнована козацьким загоном на чолі з Іваном Сулимою. У 1637-1638 рр. відбулися повстання, лідерами яких були Павло Буг (Павлюк), Д. Гуня та Я. Острянина. Але, як і попередні, ці повстання зазнали поразки. Частина повстанців відійшла у Дике Поле, заснувавши там низку нових поселень, зокрема Чугуїв.

Дати

1625 р. – Куруківська угода.

1635 р. – будівництво фортеці Кодак.

Запам’ятайте

«Ординація війська запорізького реєстрового» – постанова польського сейму (1638), яка скасувала виборність козацьких старшин і ліквідувала козацьке судочинство. Реєстр скоротили до 6 тис. Посаду гетьмана скасували, а посади старшини віддавалися виключно шляхтичам.

 

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: