Культура Київської Русі

Коротко та головне про Культуру Київської Русі: розвиток та характерні риси. ЗНО

 

Культура Київської Русі характеризувалася ви­соким рівнем розвитку, про що свідчить велика кількість фольклорних, писемних та матеріаль­них пам’яток, що збереглися до наших днів.

Писемність. Поширення слов’янської писемності, ос­новоположниками якої були брати Кирило та Мефодій, починається у X ст. Прийняття християнства стало по­тужним стимулом для подальшого розвитку писемності, грамотності. З’явилися перші рукописні книги. Однією з таких книг, що збереглася до наших часів, є Остромирове Євангеліє (1056-1057).

Літописання. Літописи це історичний жанр давньо­руської літератури, який становить щорічний, досить докладний запис історичних подій. Витоки літописання на Русі відносяться до XI ст., коли у Києві почали роби­ти історичні записи, хоча опис подій починається в них з IX ст. Найдавнішим літописом серед тих, що вдалося зберегти, є «Повість временних літ», яка була написа­на в перше десятиліття XII в. при дворі князя Святополка Ізяславича. Імовірно її автором міг бути чернець Києво-Печерського монастиря Нестор.

Література. Загальний розквіт Русі, що припав на XI ст., виникнення центрів писемності, грамотності, істотне збільшення освічених людей у князівсько-боярському, церковно-монастирському середовищі визначило розвиток давньоруської Літератури. Пер­шим достеменно відомим автором літературного твору на Русі став митрополит Іларіон. Він є автором «Сло­ва про Закон і Благодать», створеного у 40-х рр, XI ст. У цьому творі митрополит виклав власні думки щодо особливостей розвитку Русі і її значення у світовій істо­рії. Найвищим досягненням у літературі Київської Русі стало «Слово о полку Ігоревім» (1185) невідомого автора. Дещо раніше було написане «Повчання дітям» Володи­мира Мономаха, яке є прикладом мемуарної літератури.

Архітектура. Тогочасна дерев’яна архітектура харак­теризувалася багатоярусністю будівель; оздобленням їх башточками і теремами, наявністю різного типу при­будов — клітей, переходів, сіней. Вигадлива художня різьба по дереву традиційно прикрашала будівлі.

Прийняття візантійського християнства дало поштовх до початку кам’яного будівництва. Першим кам’яним храмом стала Десятинна церква (996). Вона була зведе­на візантійськими майстрами. Софійський собор (1037) у Києві вже відображав поєднання слов’янських тради­цій із візантійськими.

Живопис. Для давньоруського мистецтва було харак­терне поширення іконописного, фрескового живопису. Храми і собори Чернігова, Києва, Переяслава та інших міст прикрашали фрески, що ілюструють сюжети Свято­го писання. Поряд з фресками в храми поміщали і мо­заїчні зображення (Богоматір Оранта у Софійському со­борі). З’явилися перші ікони.

Фольклор. Важливою складовою давньоруської культу­ри був фольклор. Він характеризувався жанровою різно­манітністю: пісні, сказання, билини, прислів’я, приказ­ки, афоризми, казки. Фольклор дуже добре відображав побут і особливості життя людей того часу.

Дати

863 р. – створення Кирилом і Мефодієм слов’янської азбуки.

1037 р. – будівництво Софії Київської.

1113 р. – написання «Повісті временних літ».

1185 р. – поява «Слова о полку Ігоревім».

Запам’ятайте

Кирило і Мефодій – слов’янські просвітителі та проповід­ники християнства IX ст., творці слов’янської азбуки.

Золоті ворота – головні ворота Києва часів Давньої Русі. Збудовані під час князювання Ярослава Мудрого (1037) на честь перемоги над печенігами.

Аліпій Печерський – преподобний святий, київський мо­заїк, іконописець і ювелір кінця XI ст., учень грецьких май­стрів. Перший давньоруський живописець, який залишив свій підпис.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: