Культурний розвиток українських земель 16-17 ст.

Коротко та головне про  культурний розвиток на території України у 2-й пол. XVI – 1-й пол. XVII ст. ЗНО

Всупереч складному суспільно-політичному та соці­ально-економічному становищу, культурний роз­виток українських земель у 2-й пол. XVI – 1-й пол. XVII ст. відбувався достатньо інтенсивно.

Після Люблінської унії традиційна освіта поступово за­непадає. Натомість зростає роль католицьких навчаль­них закладів, латинських шкіл, єзуїтських колегій. Най­більшими колегіями були Львівська, Луцька, Київська. Серед їх вихованців: Богдан Хмельницький, Петро Мо­гила, Іван Мазепа, Мелетій Смотрицький.

Перехід на вищий освітньо-культурний рівень ознаменовувався відкриттям школи в Острозі. Біля її ви­токів стояв Костянтин-Василь Острозький — найбіль­ший магнат держави, відомий меценат. Це була перша в Україні світська публічна школа. В ній викладали «сім вільних мистецтв»: граматику, риторику, діалек­тику, арифметику, геометрію, астрономію, музику, а та­кож три обов’язкові мови — слов’янську, грецьку та ла­тинську мови. Перший ректор — Герасим Смотрицький.

Значний внесок у розвиток освіти належав братствам, проте їх гуманістичні нововведення не завжди задо­вольняли духовенство. Так, Києво-Печерська лавра на чолі з архімандритом Петром Могилою у протидію освітній діяльності братств заснувала Лаврську шко­лу. У 1632 р. київська братська школа була об’єдна­на з Лаврською і отримала назву Києво-Могилянського колегіуму.

Істотний вплив на розвиток української культури справило виникнення друкарства. В Україні друкар­ську справу розпочав втікач із Московії Іван Федоров. У 1572 р. він оселився у Львові, де заснував друкарню. У 1574 р. був надрукований «Апостол» — перша дру­кована книга в Україні. Одночасно було надруковано і «Буквар». За підтримки князя Костянтина Острозько­го, І. Федоров друкує «Острозьку Біблію» (1581) — пер­ше повне видання Біблії старослов’янською мовою.

Розвиток книжкової справи стимулював розвиток літе­ратури. Найбільш яскраво нові тенденції відображала перекладна література. Поширюються переклади Свя­того письма. Велику культурну цінність має «Пересопницьке Євангеліє» (перший переклад Святого письма українською мовою). У кінці XVI ст. набуває значення розвиток полемічної літератури. Визначними пам’ятка­ми української полемічної літератури були твори Іпатія Потія, Стефана Зизанія, Герасима і Мелетія Смотрицьких, Івана Вишенського.

У народній творчості центральне місце посідає козаць­ка тематика — думи («Маруся Богуславка», «Самійло Кішка», «Козак Голота», «Отаман Матяш»); історичні пісні («Була Варна завжди славна», «Пісня про Байду»). У цей час зароджується одна з ранніх форм українсько­го театрального мистецтва — вертеп (ляльковий театр). Виникає шкільна драма.

Із кін. XVI ст. в архітектурі з’являються традиції іта­лійського Ренесансу. Архітекторами були здебільшо­го іноземці: Паоло Домінічі, Бернардо Морандо, Пе­тро ді Барбона та інші. Ренесанс в Україні визначався експресивністю та надмірною декоративністю: «Чорна кам’яниця», Костьол Бернардинів, «Високий замок», каплиця Трьох святителів у Львові.

У кін. XVI ст. з’являються хатні ікони, на яких зобра­жено козаків, гетьманів, міщан України та народне ма­лярство. Під впливом змін в іконописі розвивається світ­ський живопис: поява портретів і пейзажів.

Дати

1556-1561 рр. – створення Пересопницького Євангелія.

1574 р. – вихід друком «Апостола» Івана Федорова.

1576 р. – відкриття Острозької школи.

Запам’ятайте

Полемічна література – сукупність текстів різних авторів, присвячених обговоренню проблемних питань у рамках дис­кусії між представниками католицької та православної цер­ков з метою їх об’єднання.