Ліберальні реформи 1860-1870-х рр. в Україні

Коротко та головне про Ліберальні реформи 1860-1870-х рр. у Російській імперії. Особливості їх проведення на українських землях. ЗНО

 

Аграрна реформа 1861 р. дала поштовх проведенню інших реформ ліберального спрямування, реалізованих протягом 60-70-х рр. XIX ст.

Фінансова реформа передбачала складання щоріч­ного бюджету держави. Зросло значення контролю над фінансами з боку Державного банку. Діяльність Дер­жавного банку дозволяла проводити більш узгоджену кредитну та податкову політику, стимулювати розвиток перспективних галузей народного господарства.

Земська реформа створювала нову ефективну си­стему органів місцевого самоврядування (земські збо­ри та управи), що формувалася на виборних засадах і займалася вирішенням різноманітних господарських питань, збирали статистичні дані тощо. Втім на Правобережній Україні земства з’явилися лише у 1911 р. Земська реформа стимулювала розвиток ініціативи на місцях, допомагала вирішенню багатьох господарчих та культурних питань.

Судова реформа привела до корінних змін системи судоустрою. Були створені дві судові гілки – мирові суди і загальні суди. Також окремо діяли кримінальні та цивільні суди. Ряд важливих змін торкнувся порядку судочинства. Для суду ставали обов’язковими принци­пи гласності, відкритості та усності. В судовому проце­сі встановлювалася змагальність з одночасною учас­тю, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту. Ще одним нововведенням стало створення судового ін­ституту присяжних засідателів, які обиралися населен­ням. За особливим порядком розглядалися справи тим­часовозобов’язаних селян та військових.

Міська реформа дозволила створити в містах виборні органи місцевого самоврядування – думи на чолі з ме­рами та управи. У виборчому процесі мали право бра­ти участь платники податків, у віці не менше 25 років. Виборча система будувалася таким чином, щоб забез­печити перевагу найбільш заможній частині міських мешканців. Органи міського самоврядування займа­лися вирішенням різноманітних питань господарсько­го характеру.

Військова реформа проводилася поетапно і передба­чала цілий комплекс змін, головними з яких були від­мова від рекрутських наборів, запровадження загальної військової повинності (з 21 року), вжиття заходів щодо переозброєння і модернізації армії. Створено окреме військове міністерство, підготовкою офіцерських кадрів займалися спеціалізовані військові навчальні заклади. Вся країна була поділена на 15 військових округів (три з них в Україні).

Освітні реформи надали автономію університетам (Університетський статут 1863 р.), зробили більш до­ступним для малозабезпечених верств отримання по­чаткової освіти, сприяли створенню розгалуженої мере­жі класичних гімназій (гуманітарна освіта) і реальних училищ (технічна), прискорили процес розвитку жіно­чої освіти (з 1878 р. отримали право вступу до універ­ситетів). З’явилися недільні школи.

Реформи сприяли формуванню засад громадянсько­го суспільства і правової держави в Російській імперії, хоча і не зачіпали основ самодержавства.

Дати

1863 р. – фінансова та освітянська реформи.

1864 р. – земська і судова реформи.

1870 р. – міська реформа.

1874-1883 рр. – реформаційні заходи у військовій сфері.

Запам’ятайте

Реформи Олександра (Александра) II – реформи 60-70-х рр. XIX ст., що були здійснені у Росії, за часів правління імператора. В історичній науці відомі як «Великі реформи».

Суд присяжних – реалізація судової влади безпосеред­ньо громадянами. Присяжні приймають остаточне рішення з розгляду судової справи без залучення професійних суддів.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: