Літературні жанри й стилі

Жанри й стилі в літературі

 

Епос (від грец. слово, розповідь):

  • Один із трьох родів літератури, відмінний за своїми ознаками від лірики та драми. Основа епічного твору — розповідь від автора.
  • Героїчна епічна поема давніх часів.

«У добутках епічного жанру, — пише літературознавець М. Гуляєв, — письменник постає як аналітик, дослідник дійсності, який з’ясовує обставини, що змусили персонажів зробити ті чи інші вчинки».

 

Лірика:

  • Один із трьох родів художньої літератури, у якому навколишню дійсність зображено шляхом передання почуттів, настроїв, переживань, емоцій ліричного героя чи автора. 
  • Певний віршовий твір або сукупність творів.

Для лірики характерний ліричний герой. Ліричний герой — образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів. Ліричний герой не обов’язково тотожний авторові.

 

Драма:

  • Один із основних родів художньої літератури, що зображує дійсність безпосередньо через висловлювання та дії самих персонажів.
  • Один із жанрів драматичного роду, нарівні з комедією та трагедією. Це п’єса соціального чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійному напруженні.

 

Перехідними є, наприклад, ліро-епічні жанри: поема, балада, байка.

Існують жанрові різновиди творів. Так, наприклад, різновидами роману в сучасній літературі є біографічний, автобіографічний, детективний, історичний, пригодницький, психологічний, науково-фантастичний, соціально-побутовий, роман-епопея, роман-щоденник, роман-притча, смс-роман, онлайн-повість, онлайн-казка та ін.

 

Для літератури, мистецтва ще характерне таке поняття, як стиль.

Стиль — сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного часу та напряму або індивідуальну манеру художника стосовно ідейного змісту й художньої форми. Поняття стилю багатогранне, наприклад, розглядають:

• стиль доби; стиль напряму й течії;

• стиль письменника і стиль певного періоду його творчості;

• стиль твору і стиль його окремого елемента.

 

Стиль письменника — ідейно-художня своєрідність його творів, зумовлена особливостями таланту, світоглядом, життєвим досвідом, характером, загальною культурою, орієнтуванням на певні зразки тощо. Стиль проявляється в обранні тем, персонажів, у компонуванні творів і розгортанні сюжетів, у розробленні улюблених жанрових форм, у доборі зображально-виражальних засобів, мові тощо. Французький письменник-модерніст М. Пруст в циклі романів «Утрачений час» писав: «Стиль для письменника, так само як фарба для художника,— це питання не техніки, а бачення».

Визначення індивідуального стилю письменника вимагає порівнянь, зіставлень, завдяки яким розкриваються наукові закономірності літературних явищ. Багато творів мають спільну сюжетну основу, образи тощо, проте різні засоби зображення. Пригадаймо твори про закоханих В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» та М. Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: