«Ляльковий дім»
Генрік Ібсен
Художні особливості, значення твору
Створивши нову, аналітичну за настроєм п’єсу, Ібсен не розвантажив її від побутових подробиць. Так, п’єса починається з принесення Норою додому різдвяної ялинки, встановлення якої припадає на Святий вечір. Різдво для католиків і протестантів — головне свято року, воно є уособленням сімейного затишку й тепла. Крім ялинки, драматург наводить багато інших побутових подробиць. Це і неаполітанський костюм Нори, у якому вона танцюватиме на вечірці в сусідів, а потім у цьому самому костюмі почне рішучу розмову з Хельмером. Це і поштова скринька, де лежить викривальний лист від лихваря, візитівки Ранка з чорним знаком — свідченням швидкої його смерті. Ідучи від Хельмера, Нора хоче взяти з собою тільки ті речі, що привезла зі свого будинку, одружившись. Вона звільняється від речей «лялькового будинку», від усього, що здається їй нещирим, чужим. У безлічі подробиць Ібсен прагнув показати засмічення життя в будинку Хельмера. Водночас, ці подробиці підтексту допомагають читачеві та глядачеві розібратися в подіях, що відбуваються.
Риторика, іронія, суперечка, парадокс та інші елементи драми ідей покликані розбудити глядача від емоційного сну, змусити його співпереживати, перетворити на учасника дискусії, що виникла,— отже, не шукати для нього порятунку в чутливості, сентиментальності, а навчити думати.