Любовна лірика Пушкіна

Пушкін Олександр Сергійович (1799 — 1837)

Любовна лірика Олександра Сергійовича Пушкіна

 

План відповіді:

  1. Самобутність любовної лірики Пушкіна.
  2. Краса кохання у вірші «Я помню чудное мгновенье…», присвячене А. П. Керн.
  3. Вірш «Я вас любил…» — мініатюра про нероздільне кохання.
  4. Головна думка любовної лірики Пушкіна: кохати — то велике щастя.

 

Пушкіна називають поетом дружби та кохання. І дійсно, вірші Пушкіна, присвячені дружбі та коханню, дуже зворушливі. Поет любив спілкуватися, бачив у людях гарне, умів цінувати людей, мав багато друзів, багато про них писав.

 

Тема кохання особлива у творчості Пушкіна. Вірші про кохання свідчать про багатогранність пушкінської лірики. Він зумів виразити в них загальнолюдські почуття такою яскравою, такою багатою мовою, що його твори про кохання близькі й зрозумілі нам і зараз, попри те, що Пушкін писав про себе, про свої почуття і зустрічі у XIX столітті.

 

Вірші про кохання присвячені жінкам, яких любив поет, а тому мають велику силу почуттів, вони стали шедеврами і пройшли через віки.

 

Вірш “Я помню чудное мгновенье…” написаний у Михайлівському. У ньому поетично і щиро описане кохання Пушкіна до А. П. Керн, що знову спалахнуло при зустрічі. З А. П. Керн поет був знайомий давно, з 1819 року, коли зустрів її на балі в Оленіна, президента Академії наук. Та Керн не звернула тоді уваги на поета. Вони знову зустрілися через 6 років, у червні 1825 року, у сусідньому з Михайлівським Тригорському, куди Керн приїхала до своєї рідні. Ця зустріч відродила почуття О. С. Пушкіна, які він відобразив у вірші — маленькому, але з глибоким змістом. У ньому не описаний образ жінки, а тільки те враження, яке вона справила.

 

Поет вдячний життю за «мимолетное виденье», за «гения чистой красоты». У вірші багато точних, емоційних епітетів, порівнянь. Усі вони дихають коханням та ніжністю. Анафора вірша посилює враження, щоб передати тему печалі та скуки, тобто одноманітності. Весь вірш побудований на повторах: «… и божество, и вдохновенье, и жизнь, и слёзы, и любовь». Пушкін підкреслює красу кохання і велике щастя кохати.

 

Серед віршів про кохання є ще один, присвячений також конкретній жінці — Ганні Оленіній, до якої О. С. Пушкін сватався. Вірш «Я вас любил…» — це мініатюра про нерозділене кохання про прощання з коханою. Тут багато тепла, сердечності та джентльменства. Поет страждає від нерозділиного кохання, але бажає своїй коханій, щоб той, кого вона обере, кохав її так само ніжно палко, як він: «Я вас любил так искренне, так нежно, как дай вам Бог любимой быть другим».

 

Пушкін бачив прекрасне у всьому, він умів дружити і вмів кохати. У коханні людина повинна віддавати себе повністю. Пушкін віддавав: може, тому мав за дружину найвродливішу жінку Санкт-Петербурга, до якої звертався зі словами: «Чистейшей прелести чистейший образец». Хто кохає, той має світ. І знову крізь віки звучать слова, вже романсу: «Я помню чудное мгновенье…». У віршах Пушкіна про кохання звучить головна думка: кохати — це велике щастя, тільки кохаючи ти відчуваєш себе людиною.

 

До…

Я мить чудову пам’ятаю.

Коли мені з’явилась ти.

Як осяйне видіння раю.

Як чистий геній красоти.

В сумній холодній безнадії

В людській тривожній метушні

Звучав твій голос, наче мрії.

У снах з’явилась ти мені.

Йшли роки. Мрії чарівні

Розвіяв вітер часу злий.

І я забув твоє обличчя.

Твій стан і голос ніжний твій

У глушині важкій вигнання

Минали дні мого життя

Без божества і без кохання.

Без сліз, натхнення, без чуття.

Та знов душею воскресаю.

Моїм очам з’явилась ти.

Як осяйне видіння раю.

Як чистий геній красоти

І серце б’ється знов огнисте,

В моїй душі воскресли знов

І божество, й натхнення чисте,

Й життя, і сльози, і любов.

(Переклад В. Сосюри)

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар