М. Ю. Лермонтов з любов’ю ставився до України (називав «сумною вітчизною») і її народу (вірш «На світські окови»). Із його творчістю був добре знайомий Т. Шевченко (згадування в листах, щоденнику, вірш «Мені здається, я не знаю.»). І. Франко вважав Лермонтова корифеєм російської поезії. П’єси Лермонтова ставили в багатьох театрах України, а на мотиви його поезії було створено романси «Бескет» М. Жербіна, «О. О. Смирновій» Ф. Надененка, «Сонце» Б. Лятошинського, «Ні, не тебе так палко я люблю» Ю. Мейтуса, «Сумний я.» В. Косенка й ін. Перші українські переклади й переспіви віршів М. Ю. Лермонтова з’явилися в 1860-х рр. його твори перекладали М. Старицький, І. Франко, Олена Пчілка, П. Грабовський, М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський, Г. Терещенко, В. Сосюра, Л. Первомайський, А. Малишко, Р. Лубківський, В. Колодій та ін.
Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
